ukr.media
Я завжди був проти того, щоб негромадяни держави вели передвиборчі ток-шоу. Мені не відомі жодні країна чи нація, котрі, маючи честь і національну гідність, доручали би вести передвиборчі дебати людям, які є громадянами інших держав. Ці люди сплачують податки та витрачають гроші в іншій країні, але дискутують, куди повинна рухатися Україна.
У Франції дебати веде людина, яка є моральним авторитетом. Я вважаю ганьбою для України, коли заробітчани – не суть важливо, італійські, французькі чи російські, – приїздять і з олігархів та кандидатів у президенти беруть гроші, кажучи: «А ми тепер по-чесному проведемо дебати».
Більше того, я вважаю ганебним їздити і шукати іноземців, які б очолювали «Укрзалізницю» та державні корпорації. Вважаю ганебним, що ми шукаємо кандидатів на посади міністрів серед іноземців, які ні мови не знають, ні історії не вчили, ні від громадянства іншої держави не відмовляються. Вони, як елітні заробітчани, беруть громадянство України, поцарюють рік-два і повертаються. Я вважаю це неправильним.
Всі іноземці, які хочуть себе в Україні реалізувати – можуть це робити, питань немає, але не на посадах міністрів чи ведучих дебатів на українських виборах.
Я не підтримую обмеження прав іноземних громадян, але є принципові речі. Розгляньмо Латвію як приклад. Невелика країна, яка дуже боялася залежності від російського бізнесу. Тому після здобуття незалежності на законодавчому рівні було визначено, що громадянином Латвії (не міністром) може бути лише людина, яка склала іспит з історії, мови та знання конституції.
Я так само мрію, щоб у нас громадянство (я вже не кажу про посади міністрів) отримували люди, які знають історію, мову, Конституцію, їхні діти навчаються в Україні, й лікуються вони теж тут; люди, які не на Сейшели їздять витрачати наші гроші, а Україною мандрують.
Я є прихильником повернення поваги українців до самих себе. Сьогодні у ЗМІ з’явилося повідомлення, що попередні президенти звернулися до уряду з пропозицією оголосити цей рік роком української мови. Я це підтримую, але нам потрібно робити не лише рік української мови, а років 10 оголосити роками «України для українців».
