Унікальні світлини: Хмельниччина в 1918 році очима німецьких фотографів

16 Лютого 2018 12:56
1000 Карбованців - після евакуації Директорії з Києва друк цієї купюри відновився у Кам'янці-Подільському, а в 1920 році - у Варшаві.

1000 Карбованців – після евакуації Директорії з Києва друк цієї купюри відновився у Кам’янці-Подільському, а в 1920 році – у Варшаві.. Фото: www.dw.com

В об’єктиви фотографів потрапили військові й мальовничі краєвиди.
У мережі з’явилися фото Хмельниччини 1918 року в об’єктиві німецьких фотографів. Це унікальні світлини періоду, коли німецькі та австро-угорські війська вступили на територію України за умовами Берестейського миру. Про це повідомляють на сайті видання “Deutsche Welle at a glance”(DW).

Фотокореспонденти німецьких агенцій супроводжували війська після їхнього прибуття, пише DW. У їхні об’єктиви потрапила й Хмельниччина.

Одна з опублікованих світлин, яку знімали фотокореспонденти німецьких агенцій, зроблена під час операції “Фаустшлаг”. Це – наступальна операція військ німецької та австро-угорської армій з окупації західної частини колишньої Російської імперії після її розпаду.

Це фото ілюструє те, як у лютому 1918 року Австро-угорські війська досягли Кам’янця-Подільського.

“Позаду видніється знаменита фортеця, відома з XIV століття як частина оборонної системи міста. З 22 березня 1919 по листопад 1920 Кам’янець-Подільський був столицею УНР”, – йдеться в повідомленні.

Це унікальні світлини періоду, коли місто було столицею УНР. Фото: www.dw.com

Ще один знімок ілюструє концерт у Проскурові (нині – Хмельницький). На цьому фото 1918 року Австро-угорський військовий оркестр грає у Проскурові.

“Місто відіграло важливу роль під час революційних подій. Тут тричі перебував уряд УНР та Директорія. 1919 року містом прокотилася хвиля насильства і кривавих погромів”, – зазначають на сайті видання.

Фото ілюструє концерт у Проскурові. Фото: www.dw.com

Згадується про Хмельниччину й в описі про купюру 1000 карбованців.

“Українські гроші не рідко брали із собою як сувенір. Їх продовжували друкувати і після зречення Скоропадського і приходу до влади у грудні 1918 року Директорії УНР. Зміни в малюнок і написи на банкноті не вносили, хоча на ній фігурувала ще стара назва – Українська Держава. Після евакуації Директорії з Києва друк цієї купюри відновився у Кам’янці-Подільському, а в 1920 році – у Варшаві”, – йдеться в описі.

Купюра 1000 карбованців друкувалася у Кам’янці-Подільському. Фото: www.dw.com