Кілька років тому ходили легенди про реставрацію (палац був переданий приватному інвестору у розпорядження, а той мав відбудувати його і використовувати як туристично-відпочинковий центр), та дива не сталося. Палац і надалі руйнується, а тому не відомо, скільки він ще простоїть.
Незважаючи на такий занедбаний стан, Тартаківський палац мені дуже подобається. Він такий містичний і симпатичний. І навіть зараз залишки колишнього декору, колони, герби і вціліла вежа натякають на те, що колись він був дуже гарний.
Вид палацу збоку.
Краєзнавець Ірина Пустиннікова на своєму сайті подає уривок із твору Леопольда фон Захер-Мазоха, де він описує палац і легенди про його привидів. Мовляв, у палаці була мармурова статуя жінки, яка оживала час від часу та блукала коридорами замку. Не знаю, як у середині 19 століття (саме тоді Мазох був на Галиччині), але зараз легко повірити, що у палаці живуть привиди.
Всередину краще не заходити. І не тільки через можливу зустріч із примарою, а й через цілком реальну небезпеку – щоб на голову щось не впало.
Всередині палацу ситуація аварійна.
Детально зупинятися на історії палацу не будемо. Лиш зазначимо, що він був збудований наприкінці 19 століття на місці колишнього замку магнатів Потоцьких. Тодішній власник маєтку Збіґнєв Лянцкоронський звів двоповерховий палац з цегли у стилі французького необароко. Оточував маєток великий парк 18 століття.
Палац прикрашає вежа.
Теперішнього жахливого вигляду палац набув після пожежі. У радянські часи тут була школа, а після перенесення її у нове приміщення – бібліотека і тир. Місцеві розповідають, що саме у підвалі, де був тир, сталася пожежа. А вогонь перекинувся на фарби-лаки, які там зберігалися. У страшній пожежі згоріли розкішні дубові сходи, поплавився дах, згоріли перекриття другого поверху.
Елементи декору палацу у Тартакові.
Тартаків вперше згадується у 15 столітті, а у 17 столітті він володів Магдебурзьким правом. На жаль, ратушу спіткала ще гірша доля, ніж палац. Вона пережила війни, а от мирний час – ні. Всередині минулого століття її розібрали на каміння для господарських потреб.
Читайте також: Крехівський монастир: за неприступними мурами – квіти і доброта.
Друге життя костелу
Краща доля судилася тартаківському костелові Святого Архангела Михаїла, збудованому на початку 17 століття. Ще кілька років тому, коли зовні костел виглядав не надто естетично (на ньому була майже відсутня штукатурка та дах на вежах), він уже діяв! А зараз він змінюється на очах – з’явився новенький дах, вежі отримали дашки і хрести. Частина храму заново відштукатурена.
Так костел у Тартакові виглядав кілька років тому…
…а так – зараз. Фото: ua-travels.in.ua.
У радянські часи тут був тік, що не сприяло збереженню храму. У роки незалежності його передали православним. Однак ті нічого не робили для збереження пам’ятки, а потім погодилися віддати її католицькій громаді, яка і опікується реставрацією.
До костелу веде симпатична брама.
Цікаво, що у костелі був чудотворний образ Божої Матері Оздоровительки хворих. Він начебто плакав кривавими сльозами у 1765 році, а у 1777 році ікону визнали чудотворною. Монахині вивезли ікону до Польщі у 1940-х роках. Зараз у храмі є копія ікони, освячена Папою Римським у 2004 році.
Всередині храму.
Як дістатися до Тартакова
Тартаків – це село Сокальського району Львівської області. Воно розташоване у 10 км від райцентру, у 100 км від Львова, у 270 км від Хмельницького.
Добиратися власним транспортом із Хмельницького доцільно через Тернопіль, Броди та Радехів:
Якщо ж добираєтеся громадським транспортом, доведеться здійснити декілька пересадок: слід доїхати до Львова, звідти до Сокаля, а вже звідти до Тартакова.
