Експеримент монетизацією

Голова Хмельницької ОДА Вадим Лозовий

Про ідею змінити філософію відносин між трикутником держава-перевізник-пільговик говорила кожна влада. Найчастіше з вуст чиновників звучало солодке словосполучення “адресна допомога”, що мало стати панацеєю та фінансово дисциплінувати місцеві бюджети. Передбачалося, що людина, котра заслуговує на пільгу, визначеною державою, одержить на руки енну суму грошей і на власний розсуд ними розпоряджатиметься. Або витратить їх на поїздки транспортом, або спрямує на інші потреби.

Однак процес забуксував і на загальноукраїнському рівні ніхто не наважився навести лад з монетизацією пільг. Натомість з 2016 року під соусом реформи децентралізації центральна влада відфутболила пільгове питання у регіони. З того часу локально почали спалахувати конфлікти: то перевізники “викидали” пільговиків з маршруток, то влада не знаходила достатньо коштів на компенсацію пільгових перевезень.

— Конституція України і Бюджетний кодекс передбачають: якщо держава передає на місця зобов’язання, вона також повинна передати й доходи. Тобто з 2016 року місцевій владі скинули функції відшкодування за пільгові перевезення, але без фінансового ресурсу, — зауважив у коментарі НГП міський голова Славути Василь Сидор.

За інформацією райдержадміністрацій, міськвиконкомів, на 2018 рік у місцевих бюджетах Хмельницької області затверджено кошти на відшкодування витрат перевізникам за перевезення окремих категорій громадян автомобільним (міський, приміський, міжміський) транспортом загального користування на суму 22,1 млн. гривень. На 1 травня фактично надано послуг на суму 13,8 млн. грн., взято зобов’язання — 8,3 млн. грн., профінансовано — 7 млн. грн., заборгованість становить 1,3 млн. гривень.

Жити по-новому

Кабмін Володимира Гройсмана 14 березня 2018 року виступив із черговими новаціями у питанні монетизації пільг, затвердивши Порядок надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах.

У документі на чотирьох сторінках формату А4 державні гарантії збереглися для десяти пільгових категорій: чорнобильців 1 категорії; учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії; дітей віком від 6 років, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, яким встановлено інвалідність; учасників бойових дій; осіб, які отримали інвалідність внаслідок війни; дітей віком від 6 років з багатодітних сімей; ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Держспецзв’язку; батьків військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби; осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю віком від 6 років та осіб, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю; реабілітованих осіб, які отримали інвалідність внаслідок репресій або є пенсіонерами.

За дивним збігом в уряді молодого Прем’єра “забули” про найчисельнішу групу пільговиків — пенсіонерів за віком. Це, переважно, люди віком за 60+, які живуть в місяць на 1,5-2 тис. грн пенсії, одержують субсидії та часто пересуваються громадським транспортом. Щоправда, у другому пункті урядового Порядку є цікава примітка: “… органи місцевого самоврядування мають право визначати інші категорії громадян” (на яких розповсюджуватимуться пільги — авт.).

— Але чи буде цим користуватися місцева влада — питання до неї. Ухвалення постанови — це наша спроба унормувати стосунки між державою, громадою, перевізником і людиною. Також це є механізм відшкодування коштів за перевезення пільговиків, якого в Україні досі немає, — поспішив заявити міністр соціальної політики Андрій Рева.

Де взялися 103,75 гривень

Через два місяці, 24 травня вийшло у світ розпорядження голови Хмельницької облдержадміністрації Вадима Лозового, яким затверджено розмір щомісячної готівкової виплати для надання пільг з оплати проїзду. Для нашої області — це 103,75 гривень.

Однак ще не означає, що цю фіксовану суму розкинуть між пільговиками. Тепер кожна рай/міськради та об’єднані тергромади на сесіях можуть затвердити власні розрахунки. А можуть залишити все, як є, тобто працювати за нинішньою системою безготівкових розрахунків з перевізниками в межах видатків.

— Пояснюю, яким чином вирахували щомісячну доплату на суму 103,75 гривень. В області діє шість комунальних підприємств, які займаються перевезеннями (Білогірське КП “Спецкомунтранс”, який перевозить пасажирів за 5 грн; КП “Городоккомунсервіс” — 4 грн; КП “Красилівська житлово-експлуатаційна контора” — 3 грн; Кам’янець-Подільське КП “Комунтранссервіс” — 2,50 грн; Нетішинське КП “Благоустрій” — 3 грн; КП “Хмельницькелектротрнас” — 2,5 грн тролейбуси, 4 грн — автобуси). Сумували їхні тарифи, а потім вивели середню вартість проїзду, яку помножили на 30 поїздок. Під час розрахунків керувалися Порядком надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах, який 14 березня затвердив Кабмін. Якщо розрахувати виведену суму 103,75 гривень між пільговиками Хмельниччини на рік, набирається 600 млн грн, — розповів директор департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури Хмельницької ОДА Юрій Гриневич.

На його думку, тут важливо вирівняти питання соціальної справедливості тих пільговиків, котрі майже не користуються автобусними перевезеннями і підтримати їх щомісячною доплатою. Насамперед активно мають діяти тергромади з малою кількістю пільгових категорій. До прикладу, у Летичеві нараховується 2 тисячі пільговиків.

Думки громад

Як показало опитування “Незалежного громадського порталу”, на місцях не дуже радіють монетазаційному “покращенню”. Міський голова Хмельницького Олександр Симчишин повідомив, що після оприлюднення розпорядження Лозового, місто Хмельницький приступило до підрахунку витрат на монетизацію пільг. Попередньо, враховуючи категорію пенсіонерів, з міського бюджету необхідно виділяти понад 110 млн грн на рік. Це суттєві витрати, якщо брати до уваги теперішній бюджет розвитку у розмірі 420 млн грн.

До речі, в бюджеті-2018 закладено 65 млн грн на відшкодування пільгових перевезень (60 млн грн – КП “Хмельницькелектротрнас” і 5 млн грн – приватним перевізникам — авт.).

—  Згідно з чинним законодавством, пільговик має право на безкоштовний проїзд. І він не повинен отримувати 103,75 грн чи 130 грн — він має право їхати. Тут треба вносити зміни до законів. А тема монетизації пільг правильна, але також повинна відповідати духу закону. Ми найближчими днями у рамках експерименту купуємо кілька спеціальних пристроїв у вінницької фірми, які дають можливість фіксації кожного пасажира, який заходить до транспортного засобу. Встановимо їх на окремі тролейбусні маршрути і тоді точно знатимемо кількість перевезених людей, — заявив Симчишин.

Начальник фінансового управління Хмельницької міськради Сергій Ямчук вважає, що на сьогодні безготівкова форма відносин є найоптимальнішою.

— З економічної точки зору, нинішня система відшкодування коштів за пільгові перевезення (при цьому комунальне підприємство “Хмельницькелектротранс” возить усіх пільгових категорій безкоштовно і без обмежень в кількості) є найоптимальнішою. Адже ми дотримуємося основного бюджетного принципу — мінімум коштів — максимум послуги. Однак, роздавши кожному по 75 гривень на руки (суму виведено шляхом множення теперішньої вартості проїзду 2,5 грн на 30 поїздок, які прописані в постанові Кабміну від 14 березня №197 — авт.), проїзд доведеться підвищувати, оскільки він збитковий. Орієнтовно з 2,5 грн — до 4 грн, а то й 5 грн. Крім цього, не факт, що на лінію виходитиме та кількість тролейбусів, що нині. Все залежатиме від одержаної виручки, — зазначив головний фінансист.

Не приховує розчарувань і міський голова Кам’янця-Подільського Михайло Сімашкевич. Він прямо говорить про важке фінансове становище міського бюджету. Сьогодні місто фінансує безкоштовний проїзд 24 тисяч пенсіонерів та інших пільговиків, які їздять п’ятьма комунальними автобусами.

— У рік витрачаємо 3 млн грн, які суто йдуть на заправку цих автобусів та зарплати водіїв. Якщо ж провести монетизацію пільг, про яку говорить Кабмін, Кам’янцю-Подільському необхідно 23 млн грн. Такого ресурсу ми не маємо, — сказав міський голова.

Найкритичнішим у висловах виявився міський голова Славути Василь Сидор. Він охрестив постанову Кабміну черговим зашморгом для місцевих бюджетів.

— Для Славути монетизація пільг на перевезення додатково витягне з бюджету 12-15 млн грн, яких і так немає. При цьому, маємо суттєвий дефіцит коштів по освіті, медицині. Ви розумієте, що таке міський бюджет? Це частина сумлінних платників податків, які ще платять кошти. За них маємо вивозити сміття, утримувати садочки, комунальне господарство тощо. І що, зараз ці кошти роздати на руки пільговикам? Маразм якийсь! Невдовзі дійде до того, що місцеві бюджеті будуть платити пенсії, — іронізував пан Сидор.

Славута проти Кабміну — рахунок 2:0

Як з’ясувалося, ще 2016 року Славутська міська рада подала позов до Окружного адміністративного суду Києва, наполягаючи визнати протиправну бездіяльність Кабінету Міністрів України. На думку позивача, уряд не прийняв жодних заходів, дій та/або рішень на розробку проекту закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» в частині надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію пільг за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

У підсумку колегія суддів задовольнила позов міськради. Серед аргументів суду зазначено, що право окремих категорій громадян на пільговий проїзд на автобусних маршрутах загального користування гарантується та фінансується державою за рахунок коштів державного бюджету шляхом надання відповідним місцевим бюджетам субвенцій на здійснення державних програм соціального захисту.

— Проаналізувавши зміст Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 № 928-VIII, суд встановив, що така субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам не передбачена. При цьому, дія статей Закону України «Про автомобільний транспорт України» та Бюджетного кодексу України, що регулюють право на пільговий проїзд та його фінансування за рахунок держави, цим Законом не скасовано та не призупинено. Також, а ні цим Законом, а ні Бюджетним кодексом України не було передбачено джерело фінансування зазначеної пільги, — сказано в постанові суду.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду 18 квітня 2017 року підтрималависновок першої інстанції про допущення Кабміном протиправної бездіяльності, що полягає у невжитті заходів на підготовку проекту закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» в частині надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Наразі ця судова справа вже рік зависла у касаційній інстанції.

Проміжні перемоги у судах дозволили Сидору і компанії ініціювати новий процес проти Кабінету Міністрів України. Тепер у Господарському суді Києва. Його суть полягає у стягненні з держави 600 тисяч гривень, які у 2016 році були розподілені з міського бюджету між автоперевізниками Славути як компенсація за пільгові перевезення.

— …Таким чином, через протиправну бездіяльність Кабміну Славутська міська рада зазнала шкоди у розмірі фактично сплачених коштів за пільгове перевезення у розмірі 600 тис. грн… Статтею 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завдано незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади… Статтею 1173 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, — зазначено у позовній заяві від 13 жовтня 2017 року, яку підписав міський голова Славути Василь Сидор.

Рекомендації Лозового

Після затвердження загальнообласної “пільгової” доплати на суму 103,75 гривень голова облдержадміністрації Вадим Лозовий 8 червня письмово оформив рекомендації головам РДА, міст обласного значення, об’єднаних територіальних громад.

Виявляється, що нині місцеві бюджети у 17 районах (Білогірському, Віньковецькому, Волочиському, Городоцькому, Деражнянському, Дунаєвецькому, Ізяславському, Кам’янець-Подільському, Красилівському, Летичівському, Новоушицькому, Славутському, Старокостянтинівському, Старосинявському, Теофіпольському, Чемеровецькому, Шепетівському районах) мають обмежені фінансові можливості.

При цьому, в Полонському та Ярмолинецькому районах рішення щодо надання пільг на проїзд у готівковій формі або здійснення відшкодування витрат перевізникам за пільгові перевезення окремих категорій громадян взагалі не прийнято.

Разом з тим, у частині Хмельницького району пільги на проїзд надаються у безготівковій формі. Рішеннями Олешинської, Лісовогринівецької та Гвардійської сільських рад Хмельницького району затверджено Програми надання щомісячної адресної грошової допомоги пільговим категоріям громадян, які проживають на території цих громад. Проте, ці Програми не відповідають вимогам Порядку Кабміну від 14 березня.

Тому Лозовий з метою уникнення соціальної напруги запропонував провести спільні наради у форматі місцевих органів влади, перевізників та керівників автостанцій (автовокзалів) щодо опрацювання питання пільгового проїзду.

Крім цього, голова ОДА рекомендував головам Кам’янець-Подільської, Летичівської, Новоушицької, Старокостянтинівської, Хмельницької, Шепетівської райдержадміністрацій, міським головам Нетішина, Славути, Хмельницького, Шепетівки розглянути можливість передбачення у місцевих бюджетах коштів на відшкодування витрат за пільгові перевезення окремих категорій громадян на міжміських автомобільних маршрутах.

Остання ідея керівництва обласної влади викликала бурю незадоволення серед мерів. Так, міський голова Славути назвав це “ще більшим маразмом”.

— Буденна ситуація. Приїжджає пільговик рейсовим автобусом з Хмельницького до Славути. Він далі біжить за довідкою у відповідні органи Славути, щоб ми компенсували перевізнику пільговий проїзд. Але до чого тут Славута і за рахунок чого? — дивується Василь Сидор.

Мер Хмельницького вважає, що це проблеми обласної влади.

— Це не перша рекомендація ОДА, на яку ми не зважаємо. Тому що, відшкодовувати перевезення пільговиків хмельницька влада у тих випадках, де вона є замовником. Бо на міжміських перевезеннях замовником виступає облдержадміністрація, визначаючи переможців на маршрути, — заявив Олександр Симчишин.

Що ж, поки на Печерських пагорбах зайняли вичікувальну роль у питанні компенсації за пільгові перевезення, на місцях залишається достатнє поле для маневрів. Здається, що місцева влада не поспішатиме радикально вирішувати цю проблему, з якою співіснує вже третій рік. Усе через напружені бюджети, видатки яких давно розподілено.

Віталій Тараненко.