Відроджене мистецтво: Самчики перетворять на арт-село з унікальними розписами

19 Червня 2018 11:05

Писанка, розписана “самчиківкою”, – окраса заповідника. Фото: автора

Цього літа село на Старокостянтинівщині стане мистецькою «родзинкою» України.

Загадковий та неповторний, яскравий та самобутній, віднайдений та відроджений самчиківський розпис не перестає дивувати поціновувачів народної творчості, підкорюючи все нові мистецькі проекти. «Самчиківка» на календарях, на писанках, на стінах в соціальних закладах, на футболках та дитячих малюнках, в мистецьких проектах, майстер-класах та арт-турах… «Самчиківка» впевнено подорожує світом.

Відродивши завдяки величезному бажанню витягнути з глибини віків на поверхню призабутий автентичний розпис, майстри, які володіють цим унікальним мистецтвом, не скупляться на знання та навчають нині цьому колоритному розпису і дорослих, і дітей. Цього року вони пішли далі і мають намір перетворити Самчики на справжнє арт-село, розписавши «самчиківкою» будинки.В останні роки самчиківський розпис став в Україні, без перебільшення, величезним відкриттям. Якщо донедавна Самчики більше знали за дивовижної краси палацово-парковим комплексом, то нині село завойовує все більшу популярність у поціновувачів народного мистецтва саме завдяки розписам.«Шукаємо усілякі методи популяризації нашого села, – каже Богдан Пажимський, директор Державного історико-культурного заповідника “Самчики”. – До прикладу, дуже важливо, що «самчиківка» нарешті вийшла за межі краю. В цьому плані нас підштовхнула вперед співпраця з громадською організацією «UAmaze». Свого часу вона займалася популяризацією петриківського розпису. А побачивши «самчиківку», запропонувала співпрацю і нашим майстрам. Відтоді минуло кілька років, і майстер-класи з самчиківського розпису тут у нас та в Києві вже стали традиційними. «Самчиківка» з’явилася на календарях та стала ближчою до поціновувачів народного мистецтва з різних регіонів України. З мистецькими турами ми об’їздили усю Україну, відкривали мистецтво південно-східної Волині в різних регіонах країни та відкривали країну для себе. Нині ж працюємо над втіленням нової мистецької ідеї, під назвою арт-село. Це має бути особлива мистецька «родзинка» краю. Кожен, хто навідається до Самчиків, бачитиме не лише маєток, відроджений розпис на папері чи на виставкових картинах в галереї «китайського» будиночка, а побачить розпис таким, яким він має бути насправді – у побуті, на сільських подвір’ях».

Уже цього літа за грантові кошти «самчиківкою» прикрасять сільраду, школу, автобусні зупинки, магазини та 37 будинків на двох вулицях, які ведуть з траси до центру села.

«Люди з радістю відгукнулися на пропозицію, розмалювати їхні будинки «самчиківкою», – розповідає Віктор Раковський, майстер самчиківського розпису. – Початок, до речі, уже покладено. Нещодавно, за бажанням місцевого підприємця, розмалювали «самчиківкою» кафе у центрі села. Заклад одразу заграв кольорами. Жителям села та туристам, власне, дуже сподобав наш розпис на великих площинах. Відтак, сподіваємося, з втіленням цього проекту наше арт-село стане ще бажанішим для відвідування туристами».

«Самчиківка» – це наше, рідне, – каже Наталя Мазурук, власниця закладу, прикрашеного унікальним декоративним мистецтвом. – Тут ми намагаємося зібрати усе, що стосується історії нашого села. Вважаю, що старі фотографії та мальовничий розпис найкраще, пасують для справжнього арт-кафе».

Щоб мистецтво жило – потрібні наступники

Бережуть традиції самчиківського розпису відомі талановиті самчиківські майстри народної творчості – Олександр Пажимський, Віктор Раковський та Сергій Касьянов. У місцевій дитячій художній школі, де вони навчають дітей, «самчиківка», разом із витинанками та писанкарством у тому ж стилі – головні предмети. Кажуть, щоб мистецтво жило і надалі – потрібно підготувати собі наступників. Саме вони одні з тих, хто по зернині збирає та відтворює самчиківський декоративний розпис, який колись в Україні славився не менше, ніж, наприклад, петриківський.Самчиківське мистецтво, безперечно, має свої особливості: чисті локальні кольори без напівтонів, але узгоджені між собою, крупні форми, зубці, безконечники, зображення чудернацьких птахів, квітів, коників.Південно-східна Волинь здавна відома розписами, хоча дуже багато втрачено, – розповідає Олександр Пажимський, заслужений майстер народної творчості України. – Самчиківський, до речі, єдиний розпис, який ідеально підходить для килимарства. Десь в п’ятдесятих роках минулого століття ми створили творче об’єднання любителів мистецтва, влаштовували етнографічні експедиції, по селах почали шукати залишки розпису. Адже там, де живуть українці, де є хати, завжди був розпис. В інтер’єрі найчастіше розмальовували піч – вогнище роду, ззовні – біля вікон, попід стріхою… Так ми знайшли розписані долівки, сволоки, скриню, віконниці… Дещо почерпнули зі свідчень Олени Пчілки, котра збирала наш фольклор. За усім цим і відтворили елементи самчиківського розпису. Нині хочемо, аби цю красу побачила вся Україна».

Ірина ОЛІЙНИК 

Джерело: ye.ua