Навіть влітку інколи втомлюєшся від розваг і хочеш сховатись у тихому місці та почитати хорошу книжку. Захотітись зануритись у світ літератури може в потязі, на морі чи в горах, на обідній перерві під час роботи чи перед сном. У будь-якому разі, книжки українських авторів із цього списку чудово підійдуть для таких ситуацій:
1. Лісова пісня. Леся Українка
«Я і про «Лісову пісню» думала, що всі тільки сміятимуться з сеї «старомодної романтики», а її, здається, признано за мій шедевр.»
Звісно ж, слід було додати до цього списку одну класичну книжку. І це має бути саме Лісова Пісня, з її образами вільної Мавки та живого лісу, які вживаються із людськими героями драми-феєрії. Міфічне світосприйняття нашого народу чудово передана, більшість розділів просто хочеться розібрати на цитати.
2. Бабине літо. Марк Лівін
«Я думаю, що, навіть коли виросту, все одно читатиму дитячі книжки, бо в них неможливе стає можливим, усі герої мають незвичайні імена, місцевості багаті на фрукти, а тварини розумні, уміють розмовляти.»
Її можна назвати українською версією “Кульбабового вина” Рея Бредбері. Тепла та світла літня історія про маленького хлопчика, який переживає розлучення батьків і проводить літо не разом з ними, а у бабусі з дідусем, де триває зовсім інше життя, яке веде його шляхом дорослішання та наповнене усіма емоціями, які кожен із нас переживав влітку в такому віці.
3. Заговорено на любов. Катерина Бабкіна
«Літо довге. Послухай, ми будемо жити вічно.
Абрикосів буде дедалі більше, і дика м’ята
проростатиме крізь асфальт за містом, і чайки звичними
колами над лиманом щовечора будуть злітати.»
Не можливо скласти список і без поетичної збірки. І це має бути саме збірка Катерини Бабкіної, сторінки якої наскрізь просякнуті літом, сонцем, запахом моря та квітів. Якщо ви думаєте, що неможливо зібрати усе єство літа у одну поетичну збірку, то прочитайте цю та переконайтесь у зворотному. Практично кожен вірш Бабкіної — це зізнання у коханні цій прекрасній порі року.
4. Земля Загублених, або Маленькі страшні казки. Катерина Калитко
«Літо вже обуглилося по краях, як зібгана любовна записка в попільничці, але в ньому лишалося ще досить прекрасного щему, який наповнює по вінця і розриває зсередини.»
Цю книжку можна назвати одною з найбільш успішних та сильних в українській літературі за останні декілька років. Вона вражає стилем написання, глибиною думок, а кожна історія по-своєму чіпляє за живе. Дев’ять різних історій розминулись у часі та мають різну стилістику, але всі вони об’єднані відчуженістю головного героя від світу, а світу — від головного героя.
Розповіді ці для тих, хто любить вдумливу, непросту літературу навіть у таку безтурботну пору.
5. Як Гусь свою любов шукав. Надьожна (Надія Кушнір)
«Усе йому було не те, усе йому було не так.»
А ось це ілюстроване видання навпаки — абсолютно протилежне попередньому. Його можна назвати вершиною безтурботності та позитиву. Ілюстрації з історіями про Гуся — почались як проста добірка в групі у фейсбуці, від Надії Кушнір. Але згодом її творіння стало наскільки популярним, що увага фанатів підштовхнула Надьожну на створення повноцінної ілюстрованої казки-притчі про те, як народний улюбленець Гусь — шукав свою любов. Гусь зі своєю милою історію, підводить читачів до висновку, що не слід опускати крила, адже всьому є свій час і своє місце, а якщо він знайшов свою любов, то і кожному з нас це під силу.
6. Депеш Мод. Сергій Жадан
«Реальність прикольна сама по собі, проте цілковито лажова при підрахунку післяматчової статистики, коли ти аналізуєш свої та її показники і бачиш, що порушень з її боку було в кілька разів більше, а вилучення траплялись лише в твоїй команді.»
Автобіографічна книжка найвідомішого українського автора сучасності, не лише розповість нам про його життєвий шлях з першоджерела, але й знайде особливе відлуння у пам’яті тих, чия молодість припала на розпад СРСР та популярність різноманітних неформальних субкультур. Та й, в цілому, кожному із нас відомо, що таке 19 років, а значить кожен у його роздумах впізнає свої.
7. Поклоніння ящірці. Любко Дереш
«Ми будемо втікати. Все життя. Від мудрості натовпу й порад родичів. Будемо носити цеглу й будувати високі мури.»
Автор написав цю книжку, коли ще був зовсім молодим, але його талант швидко відгукнувся у цілому поколінні його часу. Адже писався твір про підлітків і для підлітків. Головний герой їде на літні канікули до маленького міста на заході країни, та розповідає своїм новим знайомим про свої колишні стосунки, які завершились вбивством. До слова — це не єдина пікантна історія із книжки, вона ними наповнена у достатній мірі, аби залучи підлітків до читання літератури, що Дерешу зробити, безперечно, вдалось.
автор Вікторія Демидюк
