Таємничий знак нині можна побачити на картуші над головним входом до центрального вестибюлю палацу
Поруйнований, але досі величний палац князів Санґушків в Ізяславі вражає своєю величчю і красою. Має він і донині чимало нерозгаданих таємниць, які намагаються зрозуміти та пояснити як історики, так і архітектори. Сьогодні, перебуваючи під загрозою знищення, колись величний палац – резиденція волинських володінь князів Санґушків, як ніколи потребує не лише порятунку, а й вивчення, дослідження, описів усього, що може привідкрити завісу таємниць. А їх, до речі, довкола цього дивовижного палацу чимало.
Колись особливо розкішною візитною карткою нового палацу Санґушків був вестибюль з двоспадовими сходами. Тут ще де-не-де збереглися залишки ліпнини. Саме тут, над головним входом видніється загадковий аграф у вигляді картушу. Бо викарбувано на ньому не що інше, а знак великого князя Київської Русі Святослава – двозуб.
Заславська резиденція князів Санґушків є єдиною архітектурною пам’яткою, що безпосередньо пов’язана із спадкоємцями престолу Великого князівства Литовського на території України. Але звідкіля тут взятися власному символу князя Святослава? Ми вирішили запитати думки з цього приводу в науковців, істориків та краєзнавців.
Андрій Гречило, провідний науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України, керівник Українського геральдичного товариства, доктор історичних наук вважає, що цей портал – XVIII століття і до Святослава жодного стосунку не має.
«На фото видно, що цей картуш відігравав роль декоративного “замкового каменя” (хоча портал і не арковий). Дивним виглядає втиснений рельєф і надто рівні лінії та форма знаку. Видно, що поверх площини з цим двозубом була ще якась площина чи накладка. На мою думку, тут можливі дві речі. Скажімо, це може бути новотвір – хтось з патріотичних мотивів протягом останніх 28 років акуратно вирізав його у контр-рельєфі. Може хотів зробити тризуб, але не встиг завершити середній зуб. Тому варто звіряти сучасні фото цього порталу хоча б з тими, які є з радянського часу, щоб побачити як він виглядав і що там було. Або ж, може бути, що поверх цієї площини був накладний щиток з якимсь рельєфом чи гербом. Якщо він був зроблений на камені з двозубом на звороті, то цей двозуб і залишив відбиток. Хоча виглядає це досить фантастично. Навіть малий камінь мусів мати закладні деталі для кріплення, на самому розчині він би не втримався. Це також можна вияснити за давнішими фото».
Петро Ричков, професор кафедри архітектури Національного університету водного господарства та природокористування, доктор архітектури вважає, що цей аграф – рештки архітектурної деталі, відомої в історії архітектури як “замковий камінь”.
«Використання таких “замків” в архітектурі первісно мало конструктивне значення, однак від ренесансної доби вони використовувалися вже переважно як чисто декоративний елемент, зокрема як і в даному випадку в Заславі… Ця деталь тут, однак, вже втратила нижню свою частину і, як видно, це був значний її фрагмент, досить видовжений по висоті. Тому видимі тепер рештки цього “каменя” мали скоріше за все суто орнаментальне, декоративне значення і в своїх первісних пропорціях лише віддалено нагадують так званий “двозуб”. Тобто, це зображення – не має якоїсь особливої символіки».
Віталій Гайдукевич, журналіст, телеведучий, фахівець з військової символіки, вважає що про ключ до розгадки походження двозуба на палаці Сангушків обов’язково мав би бути у місцевих краєзнавців. «Я ж схиляюся до думки, що це орнамент, а не герб», – коротко прокоментував він
Володимир Федотов, голова громадської організації «Товариство культурної спадщини «Заслав’є», також має свої припущення щодо появи двозуба на палаці Санґушків.
«Санґушки ніколи не користувалися цим символом. Прецеденти невідомі. Традиційний для Санґушків герб – «Погоня», також відомі випадки використання зображення Святого Михаїла. Не усім відомо, що крім Паоло Фонтана, який був надвірним архітектором Санґушків, до опрацювання проекту нового палацу також причетний королівський архітектор Якуб Фонтана. Коли зводили новий палац, Паоло уже був похилого віку, мав проблеми з зором, йому було складно працювати над проектами. Тож молодий Якуб Фонтана, який працював на межі синтезу бароко і рококо, допомагав працювати над створенням палацу Санґушків. В Україні це його єдина робота. Цей вестибюль, власне, суто його робота. І аграф з двозубом – також творіння Якуба Фонтана. Умовно можна вважати цей двозуб власноручним підписом архітектора».
Довідково
Двозуб – перший родовий знак київських князів. Він був особистим символом Святослава. Володимир додав середній зуб, як новий елемент у знак батька, для того, аби відрізняти обидва символи. Вважається, сьогоднішній герб України сформувався якраз від нього. Так, на печатці Святослава Ігоревича був двозуб, а на багатьох монетах, перснях та пломбах Володимира Святославовича і його нащадків зображувався вже тризуб.
.
