Фото: Володимира Гординського
У 1900 р. було прийняте рішення про організацію в Проскурові реального училища. Незабаром на вул. Старобульварній розпочалося будівництво двоповерхової споруди нового навчального закладу. В 1904 р. основна частина будівництва була завершена і 1 червня того ж року відбулося урочисте відкриття училища, яке на честь спадкоємця престолу Цесаревича Олексія отримало почесне найменування Олексіївське. Реальне училище мало 6-річний курс навчання і давало “реальну” (від лат. “realis” – дійсне) середню освіту з технічним нахилом. На перших порах навчалося біля 120 дітей, але після появи всіх класів нараховувалося до 300 учнів.
Після Лютневої революції 1917 р. Тимчасовий уряд Росії ліквідує органи царської влади і по всій країні відбувається напівстихійний процес створення нових місцевих органів самоврядування – Рад. 10 березня 1917 р. у приміщенні реального училища відбулися збори представників від підприємств, гарнізону та громадських організацій міста Проскурова, й було створено Раду робітничих і солдатських депутатів. Серед 153 обраних депутатів більшість була меншовиків та есерів, представників єврейських партій, фракція більшовиків складала 3 чоловіки. Того ж дня відбулося перше засідання Проскурівської Ради робітничих і солдатських депутатів. На честь цієї події на приміщенні колишнього реального училища у 1967 р. була встановлена меморіальна дошка.
В роки громадянської війни 1917-20 рр. учбовий заклад працював нестабільно, часом реалісти не закінчували повного курсу навчання. Серед останніх випускників училища був майбутній український письменник Микола Трублаїні (1907-1943), автор широко відомих творів “Лахтак” та “Шхуна “Колумб”.
З перших днів радянської влади реальне училище припинило своє існування. Наступні роки його приміщення займала школа, пізніше – партійні та комсомольські установи, а з 1986 р. – міськвиконком.
