Лише кілька днів тому в Кам’янці-Подільському на території Старого міста археологи розпочали нові дослідження, а вже натрапили на унікальні знахідки. Науковці працюють на ділянці, відведеній під відбудову втраченої історичної забудови.
«Перед тим, як братися за будь-які роботи, на таких ділянках, передусім, проводяться археологічні дослідження, – каже Ігор Старенький, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника та співробітник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції. – Тут заплановане розкриття культурного шару на площі 175 квадратних метрів. Це один з найбільших розкопів, який проводитися в місті».
Наразі археологи розпочали роботи з об’єкта, який являє собою контур кам’яних стін з кам’яними сходинами донизу. Поки дослідники точно не можуть сказати чи це житлова споруда, чи господарський об’єкт. Датують його другою половиною XVII – початком XVIII століття. Серед виявлених матеріалів – значна кількість кераміки, чимало пічних кахель, люльки, керамічний посуд.
Що цікаво, саме на цьому об’єкті уже виявлено матеріали, які відносяться до періоду Кам’янецького еялету (провінція Османської імперії, що існувала на території Поділля з 1672 до 1699 року). І саме тут археологи вже натрапили на справді унікальні знахідки – дві кавові чашечки.
«Одну з них, на щастя, практично повністю вдалося склеїти, – розповідає Ігор Старенький. – Вона має червону поливу ззовні, а всередині синіми кобальтовими фарбами зображена хризантема. Ірина Гусач, фахівець, з якою ми консультувалися з приводу походження цих кавових чашечок, вважає, що вони – не турецького, а перського походження. Тому якщо більшість подібних чашок, які ми знаходили на території нашого міста, або китайські – періоду правління імператора Кансі, або походять з Кьютах’ї, що на території Османської імперії, то нинішня знахідка – рідкісна. І аналогів такої, знайдених на території Кам’янця-Подільського, ще не було».
Сьогодні, за словами археолога, уже розпочали розширення ділянки розкопу та зачищення печі з кам’яною основою, що також датується другою половиною XVII – початком XVIII століття. На превеликий жаль, величезних проблем дослідженням завдають «чорні» археологи.
«Два дні поспіль скарбошукачі-мародери пошкоджують цілісність культурного шару, – зазнається Ігор Старенький. – Чекають, поки ми підемо з розкопу – і беруться за свою чорну роботу, тим самим пошкоджують культурне нашарування. Щодня кілька годин ми витрачаємо на те, щоб привести розкоп до порядку. Ті, хто завдає такої шкоди, абсолютно не вирізняються знаннями в археології. Це велика проблема, адже руйнуються структурні особливості об’єкта».
Тим часом триватимуть дослідження археологів на розкопках ще два місяці. Науковці сподіваються, що цікавих знахідок, які відкриють невідомі сторінки Кам’янця-Подільського, буде ще багато, адже кожен день «підкидає» їм нові археологічні сюрпризи.
