Дослідники кажуть, у цьому кількаденному бої вирішальну роль зіграла добре продумана тактика… Відтак, польське військо, яке налічувало 32 тисячі шляхетського ополчення, 8 тисяч німецьких найманців та до 50 тисяч шляхетських слуг та обозної «челяді», було розгромлене козаками. Відступ перетворився у панічну втечу. Був кинутий напризволяще обоз. Вся артилерія і великі запаси пороху, десятки тисяч возів, 92 гармати та велика позолочена й обсипана коштовним камінням гетьманська булава Заславського дісталися козакам. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 мільйонів золотих…
Після Пилявецької битви польських шляхтичів в Україні довгий час називали «пилявчиками».Свого часу краєзнавець зі Старої Синяви Іван Козельський, притримувався версії, що не тут, де височить курган, а трохи далі під сусідньою Пилявкою Богдан Хмельницький, у вересневі дні 1648 року дав переможний бій польській шляхті. Мовляв, у 1990 році влада, заохочена національно свідомою громадськістю, вирішила створити меморіал та насипати великий курган, встановити козацький хрест. Одначе сила стереотипів була ще великою. До Пилявки — розбита дорога і, взагалі, у селі нерозвинена соціальна інфраструктура. Мовляв, сюди будуть їхати з усього світу, то щоб поверталися з гарними враженнями. З оцих міркувань і визначилися з місцем для кургану пам’яті.На річниці біля кургану – святкування. Як і цьогоріч. За кілька днів до них ми саме застали підготовчі роботи: тут косили траву, фарбували хрест, відновлювали електропостачання. Чи не найгучніше святкували біля кургану у 2008-му, коли сюди завітав тодішній Президент Віктор Ющенко. Пригадується цікавий факт: в сусідній Олексіївці (вона, доречі, колись була частиною Пиляви) попри дорогу розвалену ферму спеціально обсадили кількаметровими ялинами, аби Президент не побачив розрухи. Дерева, звісно, не прижилися. Нині колишня ферма – розвалюється і далі.
Жителі села Пилявка, що за кілька кілометрів від Пиляви та від кургану пам’яті, зізнаються, що зовсім не важливо, де встановлений той пам’ятний знак, і розповідають свою історію, якої не знайдеш в жодних книжках: саме у Пилявці, перед битвою, у місцевому храмі, молився Богдан Хмельницький і просив благословення на перемогу…
Церква Різдва Богородиці, що нині височить у центрі села на пагорбі, як стверджують знавці архітектури, зведена дещо пізніше – усередині 19 століття. Раніше, у козацькі часи, на тому місці був дерев’яний храм.
«Історію про те, як перед відомою битвою великий полководець заїжджав до Пилявки на присягу та благословення перед боєм, знаємо від наших старожилів. Переповідають, зустрічали військо усім селом, а вулиці встеляли вишитими рушниками. Раніше наша церква була соборною. На поклоніння сюди з’їжджалися з усіх околиць», – каже Микола Стельмащук, настоятель церкви Різдва Богородиці (Київського патріархату)
.«У часи радянщини тут був хімсклад. Церква дуже постраждала. Стіни, просякнуті хімією, тепер не погано піддаються ремонту. Посеред села – і хімсклад – це злочин… Інтер’єри всередині раніше були дуже прості. Багато рослинних орнаментів. Шкодую, що ми не змогли усього відтворити. На смітнику неподалік знайшли залишки дерев’яного різьбленого іконостаса та частину розп’яття. Решта – все було знищене…» – розповідає отець Микола. І додає, що дуже приємно, що і нині серед людей живі такі спогади, в яких згадуються про визволення українського народу. Бо, це, як ніколи, актуально і сьогодні.
Ще одне місце, шановане у місцевих жителів, могила уманського полковника Івана Ганжі – соратника Багдана Хмельницького. Урочище неподалік досі носить назву Ганжівка. За місцевою легендо, загинув він у поєдинку, бо сів на коня не помолившись. Козаки насипали дві могили: одну на місці його загибелі, а другу – на місці його поховання. Нині на одній з них пам’ятний знак. За іншою версією, Івана Ганжу чи то захопили в полон, чи то він сам перейшов на бік шляхти…
«Невідомих моментів, що стосуються пилявецької битви, звісно багато, – погоджується Сергій Шпаковський, завідувач відділом охорони пам’яток історії у Хмельницькій області. – До речі, у сусідній Олексіївці на кладовищі могили рядових козаків, що полягли у Пилявецькій битві… Питання по поляках, де їхні могили… Нобхідно фахово досліджувати. Як приклад, місце битви під Зборовом, де чітко, за допомогою різних сучасних методів проведено дослідження, та вияснено усі деталі тамтешньої битви з детальним підтвердженням на місцевості…»
Тож, можливо, і в питаннях Пилявецької битви в майбутньому буде ще чимало відкриттів.
