«Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?»
Григорій Сковорода
Наші пращури 27 вересня за дохристиянським календарем відзначали свято пасічників, бо цього дня вулики вже готували до зими, а також дивилися: якщо бджоли повністю заліплювали воском вічко, то зима мала бути лютою, а якщо не повністю, то – теплою.
За християнських часів 27 вересня у народі відзначали Здвиження. З цим святом пов’язано багато прикмет і повір’їв. Наприклад, існує легенда, що на Воздвиження здвигається земля з літа на зиму, тобто, закривається. Тому-то все лісове гаддя мусить зійтись на свою останню раду. Люди цього дня не вживали скоромної їжі, не виконували важких робіт, особливо з деревом – не рубали і не кололи дрова та не пиляли дощок. Батьки цього дня не дозволяли дітям ходити до лісу, бо гади всюди повзають і можуть вкусити. А ще старі люди колись казали, що від цього часу наступають холодні дні. Навіть залишилося прислів’я: «Свитку на Здвиження скидай, а кожух одягай».
За церковним календарем 27 вересня православна церква відзначає одне з найбільших християнських свят – Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього.
Історики християнської церкви сходяться на тому, що запровадженню свята сприяли дві важливі події: віднайдення на Голгофі – місці розп’яття Ісуса Христа – самого хреста, на якому страждав та помер Син Божий, і повернення цього хреста з перської неволі. Саме 27 вересня цариця Олена, яка збирала всі християнські реліквії, звернулася до Патріарха Єрусалимського аби він, для прощення і благословення підняв над народом хрест, окроплений кров’ю Ісуса Христа. І хрест було піднято.
Іменинниками 27 вересня є:
Калістрат, Іван.
27 вересня народились:
1872 – Григорій Світлицький – український художник, майстер світлових контрастів. Автор картин «Місячна ніч в Україні», «Місячна соната», «Листя шелестить», «Зійшов місяць», «Рідний край».
1875 – Олександр Вербицький – український архітектор, автор проекту сучасної споруди залізничного вокзалу в місті Києві.
1892 – Микола Надемський – український актор театру та кіно, театральний режисер. Зіграв понад 57 ролей в кіно («Звенигора», «Арсенал», «Земля» та ін).
1921 – Лев Силенко – філософ, релігійний діяч. Засновник Рідної Української Національної Віри (РУНВіри). Автор книги «Мага Віра» – священної книги РУНВіри.
27 вересня відзначають:
- Всесвітній день моря.
- Всесвітній день туризму.
Події 27 вересня:
1781 – у складі Росії утворене Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське намісництва.
1802 – указом імператора Олександра І Київ, як стародавня столиця, отримав Магдебурзьке право, що давало місту ряд привілеїв: самоврядування, власний суд, право земельної власності й звільнення від більшої частини повинностей.
1825 – в Англії пущений в експлуатацію перший у світі паровоз.
1885 – у Харкові відкрито Південноросійський технологічний інститут –
перший в Україні і Росії вищий технічний навчальний заклад.
1895 – шведський хімік Альфред Нобель підписав розпорядження про створення після його смерті фонду, котрий буде виділяти частину прибутків наНобелівську премію.
1912 – у Києві відкритий стадіон «Спортивне поле» на 3 тисячі осіб.
1920 – Нестор Махно уклав союз з Червоною армією.
1939 – німці захопили Варшаву.
1940 – укладений Троїстий пакт між Німеччиною, Італією і Японією.
Чи знаєте ви, що:
Міфи про туризм.
«У наметі спати холодно, волого і некомфортно». У якісному наметі завжди сухо, а у якісному спальнику завжди тепло.
«Важко готувати їжу на вогні». Якщо нема бажання готувати повноцінний сніданок, то не найгіршим варіантом можуть стати каші та вермішелі швидкого приготування.
«На природі важко слідкувати за гігієною». Туристи зазвичай ночують біля води, яку при бажанні можна підігріти на вогнищі або на сонці. Нашвидкуруч можна скористатися вологими серветками.
«Спорядження коштує дорого». Йдучи вперше, можна попросити спорядження у друзів, а потім потроху купувати потрібне. До того ж, якщо ви ідете у похід зі знайомими, завжди можна знайти у них те, чого не вистачає вам.
«На природі легко захворіти». Практика свідчить, що на природі хворіють рідше, ніж у повсякденному житті, тому що мобілізуються захисні сили організму.
«Рідна країна»
