В Кам’янці-Подільському державному історичному музеї-заповіднику зйомки: телеканал «1+1» знімає сюжет документального фільму Акіма Галімова «Скарби нації» з циклу «Україна. Повернення своєї історії». Мова йтиме про козацьку добу, зокрема дипломатичні контакти Богдана Хмельницького з Османською імперією.
Саме в Кам’янці-Подільському, у фондах музею зберігається єдиний в Україні оригінал грамоти султана Мехмеда ІV, що потрапила у фондосховище у кінці ХІХ століття. Тож історію саме цього документа нині розгадують науковці.
«Це султанський фірман, або, простіше кажучи, указ. Це, без перебільшення, один з найцінніших експонатів нашого музею. Документ достатньо великого розміру – близько 1 метра 40 сантиметрів в довжину. Написаний він на папері. Зверху можна побачити султанську тугру – персональний знак правителя, щось на зразок сучасного підпису. Виконана тугра золотим письмом і належить султану Мехмеду ІV, роки правління якого припадають на 1648-1687 роки. Походить ця грамота з колекції давньосховища. Оскільки наш музей був заснований ще 1890 року і чимала частина фондів накопичувалася між 1890 – 1920 роками, то він належить саме до таких експонатів. Оскільки у часи Другої світової війни чимала частина документації на знахідки була втрачена, ми достеменно не знаємо, звідки саме цей фірман потрапив до музею. Але те, що він з території колишньої Подільської губернії – однозначно», – розповідає Ігор Старенький, науковий співробітник історичного музею-заповідника.
Про що йдеться у тексті грамоти – невідомо. Фахівці поки грамоту не переклали.
«На території міста таких фахівців немає. Оскільки в Туреччині у ХХ столітті відійшли від старої писемності, і колишня мова Османської імперії помітно відрізняється від сучасної турецької, фахівців-тюркологів, які б взялися за переклад грамоти знайти вкрай важко, – зазначає Ігор Старенький. – Ми можемо здогадуватися, що вона написана у проміжку між 1672-м (захоплення Поділля та утворення Кам’янець-Подільського еялету) та 1687-м, коли Мехмеда ІV усунули від влади яничари. Це між бути як якийсь наказ залозі, так і фірман подільському бейлербею – керівникові адміністративної одиниці Османської імперії. Однозначно, що це не пересічний документ, що стосувався якихось дрібниць, бо такі фірмани свидавалися з досить важливих приводів. Наразі маємо надію, що знайдеться фахівець, який таки відкриє і нам, і усій Україні, таємницю цього султанського фірману»
Цікаво, що Мехмед ІV з тих султанів Османської імперії, які були тісно пов’язані з Україною. Він сам був напівукраїнцем. Його мати, Турхан Хатідже Султан,була українкою, і до того як її захопили в полон татари, її звали Надією. У віці 12 років вона стала наложницею султана Ібрагіма І, а у віці 15 років, 2 січня 1642 року, народила майбутнього султана Мехмеда ІV. Саме з Мехмедом ІV укладали союзи Богдан Хмельницький, а пізніше його син Юрій (проголошений князем України у складі Османської імперії). З ним домовлялися про протекцію Іван Виговський, Павло Тетеря, Іван Брюховецький. Це йому писали свого знаменитого образливого листа запорожці на чолі з отаманом Іваном Сірком. Більш того, він був єдиним султаном, що побував в Україні (якщо не брати до уваги землі Кримського юрту) – в 1672 році Мехмед ІV особисто очолив похід на Поділля.
