10 жовтня 1931 року народилася Атена Пашко

11 Жовтня 2018 06:48

«Дякую тобі, Боже, 

за можливість слова, 

що вихлюпнулося  з океану Болю…»

Атена Пашко

Українська поетеса і правозахисниця, голова Союзу українок України, дружина В’ячеслава Чорновола і – як вона сама говорила, «не політик, а просто патріотка» — Атена Пашко  належала до тих  людей, по яких у світі залишається світлий спомин, мерехтливий, як вогник свічі.

Атена Василівна Пашко походить зі Львівщини. Народилася в с.Бистриця, у вчительській родині. В ранній  юності набачилася горя й крові, носила передачі до «партизанки» — воякам УПА.

Змалку писала вірші.

Маючи схильність до гуманітарних знань, воліла стати вчителькою. Але батьки, вважаючи, що саме гуманітарії здебільшого опиняються на радянських нарах, переконали дівчину в необхідності «технічної» професії. Тож Атена-Святомира (таке її повне ім’я)  отримала диплом інженера лісового господарства.

В інституті зустріла свого майбутнього першого чоловіка – Василя  Волицького, народила доньку Ірину.  Чоловвік почав робити кар’єру, якій на заваді стали активна українська позиція дружини та її спілкування з дисидентами – зокрема, з Іриною та Ігорем Калинцями. Подружжя розлучилося.

Однак доля звела з журналістом і дисидентом В’ячеславом Чорноволом — найпотужнішою постаттю в новітній історії українського правозахисного руху  та національно-визвольної боротьби.

Коли В.Чорновіл видавав підпільний «Український вісник», вони зустрічалися на побаченні, він передавав – з руки до кишені чи рукава – сторінки «Вісника», які  жінка несла друкарці…

Коли Вячеслава заарештували, «прийшли» й по Атену. Протримали, щоправда, за ґратами недовго, але КДБ ходив за нею, як привид, постійно. Звільнили з роботи в університеті.  Не пожаліли й дитину – Іринку цькували у школі.

Але Атена не скорилася. Щоб продовжити справу  коханого та відвернути від нього підозри, з кількома друзями видали ще одне число «Українського вісника».

Після третього арешту Чорновола вона приїхала до нього на заслання, й там вони офіційно взяли шлюб.

В’ячеслав Максимович повернувся 1985р. Почалися буремні часи, сповнені завзятої праці й великих подій. Створилася Українська Гельсінська Спілка, вирували мітинги, потреба у правдивому, полум’яному слові була величезна. Тож Чорновіл усім єством, як завжди, поринув у боротьбу . Очолював Львівську обласну раду. Балотувався у президенти – посів друге місце, отримавши підтримку майже 25% виборців.

Атена завжди була поруч із чоловіком.

Потім у Чорновола були Політика і Журналістика. Рідна газета «Час/Time». Верховна Рада, в якій Чорновіл був не лише одним з найактивніших депутатів, а й – без перебільшення – совістю парламенту. Та, зрештою, й України…

У Атени було чекання, підтримка всіх задумів В’ячеслава,   їхнього втілення. Ще був Союз українок України, який вона відродила і очолювала від 1991р. Подруги-союзянки, проекти. Ще — вірші. Світ, куди вона вирушала за найменшої можливості.

Потім…Чорновола убили. Через півроку  пані Атена пережила інфаркт. Дивом витримала.

Зберігала його пам’ять – впорядкування творчої спадщини та видання творів В.М.Чорновола, створення Фонду, словом – праця, в якій знаходила порятунок від туги.

Ночами знов і знову згадувала:

Ранила руки

об осколки

шкла

Асфальт обпікав

твоєю

кров’ю

Атена-Святомира Василівна  Пашко померла 20 березня 2012р…

Ця тендітна жінка знала багато печалі й болю.

Але вона знала й велику любов – до великої Людини й до України. І велике натхнення в поезії. Й щастя бути мамою та бабусею. І – муку та радість жити на повні груди…

Джерело: http://ridna.ua/