Талановитий письменник-полеміст, поет, філолог, релігійний, культурний, освітній діяч, – Герасим Смотрицький був однією з найпомітніших особистостей свого часу. З його ім’ям пов’язані становлення і розквіт української освітньої твердині – Острозької академії.
Коли саме народився Г.Смотрицький, достеменно не відомо. Збереглося кілька скупих окрушин біографії: батько Данило – дяк зі шляхти; родина мешкала в с.Смотрич (нині Хмельниччина). Дрібка інформації залишилась у творі Герасимового сина, Мелетія Смотрицького «Obrona Verificaciey» («Захист доказами», Вільно, 1621р.)
Невідомо, де Г.Смотрицький навчався, хоча, з огляду на його високий рівень освіченості, «простаком невченим» письменник називав себе зі скромності.
Вочевидь, початкову освіту Герасим отримав з допомогою домашніх навчителів, як це було заведено в середовищі тодішньої шляхти. Напевне, багато зусиль доклав до самоосвіти.
Був міським писарем, підстаростою в Кам’янецькому старостві.
1576р. князь Василь-Костянтин Острозький, один з найвідоміших меценатів і засновник Острозької академії, запросив Герасима Смотрицького до Острога, призначивши його підскарбієм (казначеєм).
1580р. Герасим Смотрицький був призначений ректором Острозької школи (академії) – першим в історії закладу.
Невдовзі Смотрицький став одним з найпомітніших учасників Острозького гуртка – інтелектуального середовища з науковців та літераторів, що склалося в середині 70-х років XVI ст. навколо князя Василя-Костянтина Острозького. Не в останню чергу завдяки Смотрицькому Острог став «українськими Афінами», де постала українська школа найвищого рівня.
Г.Смотрицький близько спілкувався з Іваном Федоровим, який на початку 1575р. переїхав зі Львова на Волинь. Був одним з видавців «Острозької біблії» — першого повного видання книг Святого Письма церковнослов’янською мовою. (Видання здійснене 1581р. зусиллями та коштами князя В-К.Острозького, підготовлене Острозьким науковим гуртком, надруковане І.Федоровим). До «Острозької Біблії» Г.Смотрицький написав передмову та віршовану посвяту князеві В.-К. Острозькому.
За свою працю над виданням був щедро винагороджений: отримав від князя села Борисівку та Бакаївку.
Свого часу Г.Смотрицького знали як вправного, гострого, розумного полеміста. Так, у статті «Календар Римський новий» (1587 р.), Смотрицький не лише виступає проти введення Папою Римським Григоріанського календаря, а й змальовує злиденне життя селян, які тяжко бідують, але мусять утримувати панів. Вони ж, пани, у свою чергу примушують селянина працювати на себе навіть у святкові дні, користуючись розходженнями у церковних календарях православних і католиків. На жаль, до наших днів полемічні твори Г.Смотрицького практично не вціліли.Збереглася лише книга «Ключ царства небесного» (1587р.) – перший друкований твір української полемічної літератури. У творі Г.Смотрицький виступає проти верховенства Папи Римського та критикує католицькі догмати. Прикметно, що Смотрицький у «Ключах…» широко використовував народні приказки та прислів’я. Про трактат вельми схвально відгукувався Іван Франко, який наголошував, що автор володіє влучним і легким стилем, і це дає йому змогу створити живу картину тодішнього суспільного та релігійного життя.
Помер Герасим Смотрицький, імовірно, 1594р. Принаймні, саме тоді ректором академії призначили Кирила Лукариса: це може означати, що його попередника вже не було серед живих.
