Євгенія Ярошинська належить до тих українських інтелігенток-подвижниць, для яких любов до народу була сенсом життя, у кого на думці були «…тілько нарід і єго просвіта». «Нехай же ж усі чесні москальофіли та й українофіли з інтелігенції, мов за тою крицею, що притягає залізо, за магнесом, звертають свої очі і своє серце до простого народу, то ніхто з них ніколи в своїм житю не заблудить. Завше виведе їх на просту дорогу той нарід, що від віків гине в біді та темноті», — написала вона в одній зі своїх статей.
Євгенія Іванівна Ярошинська народилася 18 жовтня 1868р. на Буковині — в с.Чуньків Кіцманського повіту (нині Заставнівський район Чернівецької області).
Закінчила Чернівецьку гімназію та впродовж 14 років викладала в сільських школах. З юних літ захоплювалася етнографією, тож збирала у довколишніх селах народні пісні, які згодом увійшли до збірки «Народні пісні з-над Дністра».
Євгенія Ярошинська була однією з активісток жіночого руху: входила до керівництва «Жіночої громади», створила осередки в Брідках та Раранчі, де вчителювала.
1887р. увійшла до товариства «Руська школа»,що займалося широкою просвітницькою роботою: видавало підручники та посібники, хрестоматії для школярів. Як представниця товариства, Є.Ярошинська виступала з лекціями, проводила вчительські конференції.
Літературну діяльність Євгенія Ярошинська починала німецькою мовою – зрештою, як і деякі інші тодішні українські літератори: Ольга Кобилянська, Ю.Федькович, С.Воробкевич. Своєму біографові вона у 1896р. писала: «Моє образованє було виключно німецьке, бо хоть в нашім домі говорилось по-руськи(українською, — О.Б.), то, пішовши до шкіл в Чернівцях, не чула-м нічого про руськість, бо там все було німецьке».
Під впливом першої на теренах українськомовної газети «Буковина» почала писати українською.
У своїх оповіданнях та нарисах письменниця відображала народне життя, зокрема, долі та побут місцевих жінок. Зокрема, створювала реалістичні образи сільських мешканців, подвижницьку працю інтелігентів, найперше — жінок, які відстоювали свої права.
Друкувалася переважно у львівських часописах «Зоря», «Дзвінок»; у газетах «Руська Правда» (Відень), «Буковина», «Батьківщина».
Окремим виданням 1986р. вийшли зібрані Ярошинською прислів’я (серія «Бібліотека для молодежі»).
1904р. німецькомовний педагогічний журнал «Буковинська школа» публікує спостереження та роздуми Євгенії Ярошинської з приводу традицій та практики виховання дівчат у буковинських родинах.
Є.І.Ярошинська раптово померла у чернівецькому шпиталі 21 жовтня 1904р., за три дні до свого 36 річчя: на той час перитоніт був смертельною недугою.
Доробок Євгенії Ярошинської найповніше був виданий двічі: 1958р. («Вибрані твори») та 1968р. («Твори»). Її збірка «Народні пісні з-над Дністра» побачила світ у видавництві «Музична Україна» 1972р.
