Харчування має більший вплив на масу і міцність кісток, ніж фізичні вправи.
До таких висновків прийшли Вчені з Мічиганського університету (University of Michigan),які вивчили вплив мінеральних добавок та фізичної активності на мишах. Автори повідомляють, що результати дослідження здивували їх, інформує Ukr.Media.
Крім того, навіть після того, як миші припиняли фізичні вправи, їм вдавалося зберегти приріст кісткової тканини до тих пір, поки вони їли їжу, збагачену мінералами.
Вчені досліджували мишей після восьми тижнів фізичної активності, під час яких одну групу мишей годували звичайною їжею, а іншу – їжею, збагаченою мінералами. Потім мишей знову досліджували через вісім тижнів після припинення фізичної активності. Результати дослідження були опубліковані в журналі PLOS ONE.
«Тривала дієта з мінеральними добавками сприяє не тільки збільшенню маси і міцності кісток, але і підтримання їх стану після припинення фізичних вправ. Дослідження, звичайно, проводилося на мишах, але що стосується людей, то з віком людям легше дотримувати певну дієту, ніж займатися фізичними вправами», – говорить Девід Кон (David Kohn), автор дослідження з Мічиганського університету.
Другий важливий висновок дослідників полягає в тому, що навіть одна лише дієта, але без фізичних вправ, надає благотворний вплив на стан кісток. І це здивувало Кона, так як він очікував, що тільки поєднання фізичних вправ з нормальною дієтою, має підвищити міцність кісток.
«Наші дані свідчать про те, що тривале дотримання дієти з мінеральними добавками корисно для запобігання вікової втрати кісткової тканини і ослаблення кісток, навіть при відсутності фізичних вправ», – стверджує професор Кін.
За словами Кона, в більшості інших досліджень розглядався вплив збільшення кількості кальцію в їжі. Проте дослідники з Мічиганського університету збільшували кількість як кальцію, так і фосфору. І збільшення обох компонентів заподіяло істотну користь.
Тим не менш, як стверджує Кон, це не означає, що люди повинні кинутися купувати харчові добавки з кальцієм і фосфором. Результати дослідження не можна безпосередньо екстраполювати з мишей на людей, але вони все ж надають дослідникам якусь відправну точку для нових досліджень.
Відомо, що люди досягають пікової маси кісткової тканини у свої двадцять років, а після цього вона поступово знижується. Як каже Кон, питання полягає в тому, як максимізувати кількість кісткової тканини, поки люди ще молоді, щоб до моменту початку процесу зниження маси кісткової тканини вони перебували у кращому становищі.
