101 рік тому були зроблені перші кроки для заснування Кам’янець-Подільського державного університету.
4 січня 1918 року Кам’янець-Подільська міська дума заслухала пропозицію Олександра Павловича Шульмінського про заснування в місті університету. ЇЇ підтримали майже одноголосно. Того ж дня обрали спеціальну делегацію для поїздки до столиці, щоб звернутися до Української Центральної Ради з проханням відкрити у місті філію університету Св. Володимира.
Щоб зацікавити Генеральне секретарство народної освіти УНР ініціювали виділення з міських коштів позики в розмірі 1 мільйон карбованців для облаштування закладу. Головними аргументами стало те, що Кам’янець є давнім історичним містом, який відіграє важливу роль в культурному житті регіону і вчені вищого навчального закладу зможуть взятися за систематичне дослідження природних багатств і культури Поділля, що становить загальнонаціональне завдання.
В той час у місті було вісім середніх навчальних закладів. Ініціатори проекту вважали що, випускники маючи змогу отримати вищу освіту за місцем проживання або неподалік від дому, будуть залишатись і розвивати регіон. І так, згодом місто отримає “кілька десятків люда з найвищою інтелектуальністю, кілька сот молоді інтелігентної, енергійної, що підвищило б його цивілізований рівень”.
Попри зміни влади та інші політичні процеси того часу історія університету все ж почала свій відлік. У серпні 1918 року, гетьман України Павло Скоропадський підписав Закон про заснування Кам’янець-Подільського державного українського університету. Першим ректором університету було обрано відомого вченого-мовознавця, професора Івана Огієнка.
У 1965 році 4 січня Указом Президії Верховної Ради УРСР внесено зміни в адміністративне районування України. Цим остаточно сформовано територію сучасного Кам’янець-Подільського та Хмельницького району.
Після відставки Михайла Хрущова в листопаді 1964 року в Радянському Союзі роз почалась ревізія всіх попередніх рішень, ухвалених за його керівництва. Це торкнулось і адміністративно територіального устрою. Скасувався поділ рад на промислові та сільські, та зазнав змін районний поділ у областях, відновлюється значна частина раніше ліквідованих районів.
Перше відновлення раніше ліквідованих районів відбулось за Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року. Таким чином були відновлені Білогірський, Деражнянський, Новоушицький, Славутський, Хмельницький, Чемеровецький райони. Потім від 8 грудня 1966 року останнім Указом було утворено 81 новий район у тому числі по Хмельницькій області: Віньковецький, Полонський, Старосинявський, Теофіпольський.
Від того часу до складу Хмельницької області входить 20 районів. Протягом 1966–2006 років змін у районуванні більше не відбувалось, лише незначні зміни. Так указом від 17 червня 1981 року включені в межі міста Хмельницького села Книжківці й Ружична.
У Кам’янці-Подільському, 4 січня 1972 року, розпочалося будівництво кінотеатру «Юність», яке тривало майже чотири роки. Перші фільми в новому кінотеатрі глядачі побачили 20 грудня 1975 року. Того дня демонстрували фільм Євгена Матвєєва “Любов земна” та комедію Георгія Данелія “Афоня”. Кінотеатр мав два зали – на 800 і 300 місць. За день “Юність” могла прийняти близько 7400 глядачів. Кінотеатр вважався найкращим у Хмельницькій області й одним із найкращих в Україні.
У Нетішині 4 січня 2015 року освячено новозбудований храм Української Греко-католицької церкви Святого Івана Богослова. Парафіяльна громада будувала святиню 2 роки, а настоятелем її став о. Павло Хведорук.
