17 січня – 150 років від дня народження видатного українського художника Івана Труша.
Іван Іванович Труш народився 1869р. в с. Висоцько, що неподалік Бродів на Львівщині, в небагатій сільській родині. Аби яск-так утримувати сім’ю (крім старшого, Івана, росло ще двійко діток) батько зайнявся кравецтвом і з часом став відомим у краю майстром.
Особливі надії Іван Труш-батько покладав на старшого сина. Плекав у ньому любов до рідних природи, історії, пісень та казок.
Малярський талант виявився у хлопчика ще в ранньому дитинстві. У початковій школі навчався добре, прагнув продовжувати освіту, тож батько, незважаючи на скруту, спромігся віддати хлопця у подальшу науку. 1881р. Іван вступив до Бродівської гімназії. Навчання провадилося німецькою мовою, викладали красичну та іноземну літературу, природничі дисципліни, малювання. З акварелі та рисунка Трушеві у гімназії не було рівних. Тоді у юнака і визріла мрія стати художником.
1891р. І.Труш вирушив до Кракова, щоб вступити до Академії красних мистецтв – одного з кращих навчальних закладів тодішньої Австро-Угорської імперії, де викладали знані польські митці Я.Матейко, І.Яблонський; професори В.Лущкевич, Л. Леффлер, Ю.Унєжиський. Відвідуючи музеї, Іван знайомився з творами видатних польських та світових майстрів.
Батьки не мали можливості допомагати синові, тож йому доводилося заробляти на життя самотужки: малював портрети на замовлення, продавав власноруч створені пейзажі.
1894р. Іван Труш прибув до Відня. Вільним слухачем записався до Академії образотворчих мистецтв, відвідував лекції в університеті, щовечора ходив до бібліотек. Невдовзі повернувся до Кракова. У 1897-му вступив до приватної мистецької школи художника Антона Ажбе у Мюнхені, однак швидко повернувся до Краківської академії. Захопився пейзажем – тим паче, що на той час новий директор, Ю.Фалат, створив у виші кафедру пейзажу, на якій викладали талановиті майстри цього жанру, зокрема – уродженець України Я.Станіславський. Саме його науці І.Труш завдячує глибиною своїх пейзажних творів, майстерністю використання світла та повітря.
Кілька картин молодого художника експонуються на виставках Академії та польського «Товариства прихильників красних мистецтв». Труш вступає до заснованого українськими студентами товариства «Громада», знайомиться з Василем Стефаником, із яким затоваришував на ціле життя. Навчання в академії звело Труша з молодими художниками-українцями О.Новаківським та О.Куриласом, із якими він працював у Львові.
1897р. Іван Труш закінчує академію – з двома срібними та бронзовою медалями. Оселяється у Львові, поринає у творче та громадське життя міста. Щодня у Стрийському парку, на Високому замку художник шукає мотиви для своїх творів.
Тоді ж знайомиться з Іваном Франком, який великою мірою вплинув на формування світогляду митця. Створює талановиті портрети І.Франка (з натури) та М.Драгоманова.
Це був період пожвавлення національно-культурного життя Галичини. Проте митці творили відокремлено; у Львові не існувало жодного мистецького об’єднання, яке би популяризувало їхні роботи.
І.Труш взявся до гуртування творчих сил Західної України. 1898р.разом з художником Ю.Панкевичем, архітектором В.Нагірним та іншими митцями І.Труш засновує «Товариство для розвою руської штуки» — першу професійну організацію українських художників Львова. Товариство поставило собі за мету пропагування українського мистецтва та сприяння його розвиткові, а також допомогу українським художникам. Згодом, через розбіжності у баченні цілей та способів діяльності Товариства, Труш відійшов від активної роботи в ньому.
Для ширшого ознайомлення громадськості з українським мистецтвом І.Труш читає лекції, пише статті: «З малярської робітні», «Чи можлива у нас штука», «Нові напрямки у малярстві» та інші. Стає відомим не лише як художник, а й як талановитий мистецтвознавець.
У 1899р. у Львові відбулася перша персональна виставка Івана Труша. Демонструвалися близько 40 робіт – переважно пейзажі. Критики та поціновувачі схвально оцінили твори художника; більшість картин, призначених на продаж, швидко розійшлися.
У «Літературно-науковому віснику» за 1900р. вийшла стаття Івана Франка «Малюнки Івана Труша», в якій він зазначав: « …се правдиві твори штуки, що свідчать про сильну і своєрідну індивідуальність автора і приносять честь руському народові.»
1900р. митець уперше приїздить на Наддніпрянщину. Раз і назавжди закохується у Київ з його архітектурними шедеврами, мистецькими скарбами, дивовижними панорамами. Захоплено відгукувався про рисувальну школу Миколи Мурашка, де прочитав кілька лекцій.
Іван Труш знайомиться з Лесею Українкою, М.Лисенком, П.Житецьким, художниками М.Мурашком та Ф.Красицьким. Особливе враження на нього справила Леся Українка, над чиїм портретом він працював. Через Лесю познайомився з її кузиною Аріадною, донькою М.Драгоманова, з якою одружився.
Влітку 1901р. відбулася друга персональна виставка творів І.Труша. Крім пейзажів та портретів, митець запропонував картини на теми українського сільського побуту: «Гагілки», «Великодня процесія». Пейзажі, мініатюрні етюди, портрети Лесі Українки, Аріадни Драгоманової, В.Антоновича припали до душі відвідувачам, засвідчили майстерність і талант художника та принесли йому неабияку популярність.
Після виставки Труш подорожує Україною, вперше навідується до Криму; в Алупці, Балаклаві, Севастополі створює сонячні, сповнені радості картини.
1902р. художник відвідав Італію, у Римі вдруге зустрівся з Лесею Українкою, створив низку пейзажів та етюдів.
1904р. Іван Труш бере шлюб з А.Драгомановою. Часто відвідує Велику Україну, натхненно малює її природу, особливо – Дніпро (найкраща з картин, присвячених великій ріці — «Дніпро біля Києва», написана 1910р.)
1905-го з ініціативи І.Труша та за активної участі І.Франка у Львові постає «Товариство прихильників української літератури, науки і штуки», до якого увійшли провідні мистецтвознавці. Саме воно влаштувало у Львові надзвичайно успішну «Виставку українських артистів» — першу спільну виставку робіт київських та львівських художників. Також на виставці експонувалися витвори народного мистецтва—народні тканини, дереворити.
1910р. митець із родиною оселяється у власному будинку на вул. Обводовій, де влаштовує на свій смак скромну майстерню, котра стала місцем його творчих відкриттів і натхненної праці.
1912р. бере участь у першій загальноукраїнській художній виставці, на якій експонувалося понад 400 творів майже 50 українських митців.
І.Труш переважно мешкає і працює у Львові. Малює навколишню природу: зелені галявини, могутні дуби та сосни, густе листя, осяяне сонячним промінням. Багато працює над портретами — саме до цього періоду належать талановиті автопортрет та портрет доньки художника.
І.І.Труш бере участь у художніх виставках польського «Товариства любителів мистецтв», виставках у Варшаві, Кракові , Познані, в Національному музеї у Львові.
21 березня 1941р. видатний художник Іван Труш відійшов у засвіти. Персональна виставка, якої так чекав майстер, стала меморіальною. Праця Труша була надзвичайно плідною: лише етюдів з-під його пензля вийшло близько 6 тисяч.
Найбільша колекція робіт Івана Труша зберігається у Львівському музеї українського мистецтва.
Його ім’ям названо Львівський коледж декоративного та ужиткового мистецтва.
Підготувала Олена Бондаренко