Картини І.Їжакевича «Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Гайдамаки під Уманню», «Битва козаків з шляхтою», «Мені тринадцятий минало…», «Перебендя» залишаються окрасою українського образотворчого мистецтва.
Розписи художника можна побачити у Кирилівській церкві, церкві Всіх Святих у Києво-Печерській лаврі та багатьох інших українських храмах.
Народився майбутній митець у 1864р. в с.Вишнопіль (нині Тальнівський район Черкаської області), в багатодітній родині. Сім’я бідувала, тож сподіватися Іванові на те, що батьки спроможуться дати своїм дітям бодай якусь освіту, не доводилося. Допитливе хлоп’я навчилося читати й писати самотужки.
Дванадцятирічним опинився у Києві, де дядько-псаломщик влаштував його поносити посох до архієрея Братського монастиря. За якийся час дядько, розгледівши у Івана неабиякі малярські здібності, віддав малого до іконописної школи в Києво-Печерській Лаврі. Вступив до школи, перемігши у жорсткому конкурсі й закінчив її 1882р.
За якийся час Іван, із дбайливо загорнутим у ряднину автопортретом, вирушив до художньої школи Миколи Мурашка. Дуже хотілося почути думку майстра, а ще більше – навчатись у його школі. Мурашко хист Іванів розгледів, але поцікавився, хто платитиме за навчання бідного хлопця. Іван знітився: платити не було кому. Коли Мурашко на хвильку вийшов з кімнати, притьмом кинувся змальовувати деталі картини, розташованої на стіні. Повернувшись, художник настільки був вражений роботою, що залишив Івана працювати своїм помічником і безкоштовно навчатись у школі.
Під час навчання талановиті роботи молодого художника помітили професор А.Прахов, під чиїм керівництвом провадилася реставрація Кирилівської церкви, та видатний український художник М.Врубель, твори якого посідають чільне місце у розписах церкви. Від 1883р. І.Їжакевич бере участь у відновленні фресок XII ст. в Кирилівському монастирі.
1884р.Іван Їжакевич вирушає до Петербурга, щоб вступити до Академії мистецтв. Запізнившись на іспити, впродовж двох місяців клопоче про вільне слухання, і наприкінці року свого досягає. 1888р. І.Їжакевич отримує звання шкільного вчителя малювання і залишає Академію.
Ілюструє відомі на той час журнали: з «Нивою», наприклад, співпрацював мало не 30 років. Серед кількасот ілюстрацій – багато робіт, за допомогою яких художник популяризував Україну, її історію, літературу, народні звичаї та побут.
1905р. І.Їжакевич назавжди повертається до України. Працює художнім керівником рисувальної школи при Києво-Печерській Лаврі. Розписує Свято-Покровську церкву в Покровському монастирі, церкву Всіх Святих і храм преподобних Антонія та Феодосія Печерських.
1910р.у рамках благодійних заходів бере участь у розробці ескіза та виданні 100-тисячним накладом плаката з портретом і життєписом Тараса Шевченка.
1911р. Їжакевич почав розпис церкви св.Георгія на місці битви під Берестечком. Створив композицію «Голгофа», разом з учнями оздоблював склепіння, ворота, двері, колони. Роботі перешкодила Перша світова війна. Коли Пляшеву окупували австро-угорці, монастир на «Козацьких могилах»був розграбований, дзвін та роботи Їжакевича безслідно зникли.
1917р. Іван Їжакевич повернувся до Києва. Разом з колегами створює першу професійну спілку художників. Пише портрети, пейзажі, створює графічні роботи, розписує Борисоглібську церкву та Успенський собор, ілюструє «Кобзаря», видає кілька статей про життя і творчість Тараса Шевченка.
У 1930-і роки митець створює цикл полотен, присвячених Шевченкові: «Гайдамаки в Умані», «Перебендя», «Зустріч Т. Шевченка з сестрою Яриною», «Похорон Шевченка» та одну з найкращих своїх робіт — «Мені тринадцятий минало» — за мотивами відомого твору Кобзаря.
Ілюструє видання творів Шевченка, Гоголя, Франка, Коцюбинського, Лесі Українки, Квітки-Основ’яненка.
Слід сказати, що ввершиною творчості Їжакевича-ілюстратора стало оформлення ювілейного видання «Кобзаря» у 1939р.: понад 30 малюнків можна вважати, без перебільшення, хрестоматійними.
Під час Другої Світової війни художник залишався у окупованому Києві. Працював над ілюстраціями до «Енеїди» І.Котляревського.
Загалом же впродовж свого творчого життя Їжакевич створив понад 20 тисяч робіт.
Помер І.С.Їжакевич 19 січня 1962р.
Твори митця зберігаються у багатьох музеях України та світу, найкращі – у Національному музеї ім. Т.Шевченка.
