У 1918 році війська Української Центральної Ради знову заволодіти Кам’янцем-Подільським. У місті запанувала Центральна Рада в особі губерніального комісара Григорія Калістратовича Степури. У фондах Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника зберігається особова справа Григорія Степури (1881-1944) – українського адвоката, славного уродженця Жванця, який століття тому, під час буремних 1917 та 1918 років, був членом Української Центральної Ради та губернським комісаром Поділля.Загалом, історики дослідили що, упродовж трьох років, від січня 1918 до грудня 1920 року, влада в Кам’янці-Подільському змінювалася 11 разів.У 1947 почалось зародження газифікації Хмельницької області із встановлення перших 50-ти газобалонних установок в Проскурові. У 1956 році, саме 28 лютого, засновано перше газове господарство – Хмельницька виробничо-експлуатаційна контора газового господарства «Хмельницькгаз», нині ВАТ «Хмельницькгаз». На першому етапі організації газові балони розвозилися двома підводами, а пізніше – однією автомашиною. В цей період розпочиналося і встановлення газобалонних плит в обласному центрі. У 1956 році природний газ надійшов у районний центр Красилів разом із введенням в експлуатацію магістрального газопроводу «Дашава – Київ – Брянськ – Москва». У Красилові побудовано компресорну станцію та містечко газовиків, яке стало першим населеним пунктом області, в яке прийшов природний газ. Першим слюсарем-газовиком став Сергій Карасьов, який виконував роботи по заміні газових балонів і встановленню газобалонних плит. Він єдиний кілька років обслуговував усе місто. На 1956 рік в Хмельницькому вже нараховувалось 1800 газобалонних установок.
Цього дня у 2015 році в Хмельницькому подорожчав проїзд у громадському транспорті. Відповідне рішення ухвалили члени виконавчого комітету Хмельницької міської ради.Так, в той час вартість однієї поїздки в автобусі, який працює у звичайному режимі руху – 3 гривні, в автобусі, які працюють у режимі маршрутного таксі – 3,50 гривні. Вартість проїзду у тролейбусах 1,50 гривні.
У 2016 році газета «Є» також писала про досліджене істориками унікальне фото Лесі Українки, яке до Славути привезли аж з Австралії. У 2002 році до міста приїхала жінка з Австралії – Єва Кратохвіль. Вона хотіла відвідати місця, де колись жили її предки. При собі мала фото, як стверджувала гостя, зроблене воно у 1904 році на території кумисолікувального закладу в Славуті. Пані Єва добре знала сімох своїх предків, зображених на ньому, а істориків та мешканців Славути здивувало інше: вони побачили на фото жінку, дуже схожу на Лесю Українку. Фото дослідили науковці з різних куточків країни. І всі без винятку сходилися на тому, що на фото може бути зображена саме Леся Українка. Жоден не заперечив, що це точно не вона. Фото стало ще одним приводом для нових досліджень життя Лесі. Адже до цього нікому і нічого про її перебування в Славуті відомо не було.
