16 квітня 1918 року всі найважливіші об’єкти Проскурова були взяті під контроль козаками. Повязано це з тим що військове Міністерство УНР та Генеральний штаб почали впроваджувати в дію новий план організації армії. Постійна регулярна армія мала зайняти місце народної міліції. У вищезгаданому плані провідна роль відводилася губернським та повітовим комендатурам, які б відповідали не тільки за призов на військову службу і формування нових частин, а також були б у змозі контролювати рух військ та взаємовідносини військової влади й населення. Для цього створили – охоронні сотні. Однією з перших в Україні була організована сотня в Проскурові. Згідно з наказом Подільського Губернського коменданта, з 1 квітня 1918 року Збручанську січову сотню перейменували у Проскурівську повітову охоронну сотню при повітовому коменданті. 16 квітня «для наведення порядку у Проскурові» повітовий комендант видав наказ № 14: «…виставити 78 пости козаків охоронної сотні на переїздах та затримувати всі підводи, котрі везуть з Проскурова майно, не маючи на це документів… Виставити пости біля комендатури та міського гарматного складу». Козаків озброїли гвинтівками та шаблями.
З 16 квітня 1919 року на Шепетівщині розпочались бої між армією Української народної республіки Симона Петлюри та червоноармійцями. Через два дні «Робітнича газета» оптимістично заявляла, що вперті бої під Шепетівкою скінчилися для армії УНР повним знищенням ворожих сил. Якщо вірити газеті Волинського губернського радревкому «Вісти», більшовики цілковито покинули Шепетівку 19 квітня о 20-тій вечора. Подалися в напрямку Новограда-Волинського, де у ніч на 20 число здійснили антидержавне повстання й захопили владу у свої руки.
16 квітня 1943 року Проскурівська міська управа заборонила місцевим наближатись до залізничних колій. Оголошення з такою вимогою надрукувала окупаційна газета «Український голос». В ньому йшлося: «Згідно з розпорядженням Окружного начальника жандармерії від 16 квітня 1943 року, доводиться до відома всього населення міста Проскурова та його околиць про те що ходити по полотну залізниці приватним особам без дозволу суворо забороняється, перехід через залізничне полотно дозволяється лише у відповідних місцях (переїздах) і з настанням темноти ніхто не має права наближатися до залізничного полотна і, в разі такого випадку, при оклику з боку охорони, кожний повинен зупинитися і не тікати”. Також у повідомлені попереджалось, що пости залізничної охорони мають вказівки стріляти в кожного, хто негайно не підкориться наказу зупинитися на місці.
У 2014 році цього дня Рада Майдану намагалася люструвати чиновників, які не погодилися написати заяву на звільнення. Першою під “руку” активістів потрапила чиновниця Ірина Трунова. Члени Ради Майдану висунули їй свої зауваження та вимоги. Після довгих суперечок, які виникли між активістами та прихильниками Ірини Миколаївни, головуючий Алім Міщук пригрозив закрити засідання. Але активісти не заспокоїлися і продовжили суперечку на виході з зали.
Минулого року в цей день вперше в історії району Старокостянтинівщина приймала волонтера Корпусу Миру США. Працюватиме волонтер в місті 2 роки. За словами волонтера Ліама Форана основний напрямок його роботи стосується розвитку громади.
