Світ знову сколихнула Чорнобильська трагедія. На початку травня відбулася прем’єра американсько-британського серіалу «Чорнобиль». Сюжет історичної кінодрами побудований на спогадах реальних учасників подій 33-річної давнини, коли поблизу української столиці сталася одна з найбільших техногенних катастроф у світі – вибух на Чорнобильській АЕС.
У переліку найкращих серіалів усіх часів серіал
«Чорнобиль» посідає перше місце з
приголомшливим рейтингом – 9,6 балів з
10. Знімали фільм американський канал HBO та британський Sky Atlantic. Автори
називають головною метою своє роботи прагнення показати відвагу і жертовність
жінок і чоловіків, які врятували від страшної трагедії цілу Європу.
На закритий кіноперегляд
та обговорення фільму запросили тих, чиї долі назавжди переплелися з
Чорнобилем. Ліквідатори не лише схвально
оцінили стрічку, а й зробили авторам чимало зауважень – щодо деталей,
характерів та поведінки героїв.
Лейтенант Володимир Правик, начальник караулу 2-ї
воєнізованої пожежної частини з охорони Чорнобильської АЕС, та його побратими могли б дуже багато розповісти авторам про перші години, хвилини чи й секунди тієї катастрофи.
Але… Володимир Правик та його товариші, прикривши собою світ, прийняли мученицьку смерть від величезного опромінення…
13 червня Володимирові Павловичу Правику виповнилося би
57 років.
Чорнобиль був його рідним містом – тут він народився,
навчався у школі. 1982р. закінчив Черкаське пожежно-технічне училище. В
Черкасах познайомився з майбутньою дружиною Надією.
За два тижні до аварії на ЧАЕС кохана дружина народила доньку, назвали Наталею – певне, на
честь мами Володимира. Яким щасливим почувався молодий батько!..
Чорнобиль вибухнув
якраз у зміну Володимира…
Тієї страшної ночі проти 26 квітня 1986 р. до 4-го
реактора 12 пожежників чергового караулу на чолі з 23-річним лейтенантом В.Правиком
прибули протягом перших 6 хвилин після вибуху. За кілька хвилин з Прип’яті примчав караул на чолі з лейтенантом Віктором
Кібенком. Зі станції полетів «виклик №3» — сигнал про найвищий рівень небезпеки
з усіх існуючих…
Згодом фахівці, оцінюючи роботу пожежникіів,
констатували, що Правик використав зі 100 можливих шансів усі 100. Ці 100
шансів Володя Правик та його колеги використовували протягом 1 години 20 хвилин.
На дах енергоблоку В.Правик піднявся першим. (Він туди
піднімався двічі, заборонивши це робити іншим). Пекельна спека примусила зняти
респіратор. Дах палав. Радіоактивний графіт плавився. Чорною рікою тік бітум.
Володя зазирнув у розлам і побачив страхітливе, дотепер ніколи не бачене,
метвотно-зелене сяйво…
Володимир та його побратими отримали 3-річну дозу радіації…
Наталія Іванівна, мама Володимира, знайшла сина у 6-й
московській клінічній лікарні, куди його та інших героїв-пожежників доправили
літаком.
Володя вірив, що житиме.
Володимир Павлович Правик помер на руках у своєї мами 11
травня 1986 року від променевої хвороби…
Важко осягнути масштаби загальноєвропейської
катастрофи у випадку ядерного вибуху. А
це цілком могло статися. В реакторі тільки 4-го енергоблоку на той час було понад 180 тонн збагаченого урану! Якби
за тепловим стався ядерний вибух, пів-Європи було би зметено з лиця Землі, а
від наслідків катастрофи померла би половина європейців. Перед ядерним монстром
Європу заступили Володимир Правик і його
товариші.
Дякуємо Вам, Мамо, за сина – Героя.
Вічна пам’ять і вічна слава Володимирові Правику і всім,
хто своєю смертю подолав ядерну смерть,що нависла була над світом 33 роки тому.
