Після приєднання Поділля до Російської імперії, 5 липня 1795 року імператорським указом була утворена Подільська губернія. Один із повітів губернії став називатися Проскурівським, а його центром стає місто Проскурів. Саме в цьому імператорському указі вперше зустрічається назва “Проскурів”. Хоча Проскурів й став повітовим центром, але ще тривалий час залишався незначним провінційним містом. Лише наприкінці XIX ст., після прокладання залізниці (1870 рік), Проскурів починає інтенсивно розвиватися.
5 липня 1865 року затвердило Міністерство внутрішніх справ Російської імперії затвердило статут російських публічних бібліотек у центрах Київської, Волинської та Подільської губерній. На основі цього статуту в Кам’янці-Подільському відкрили російську публічну бібліотеку. Бібліотеки повинні були складатися суто з російських книг і газет, мали сприяти зміцненню російських начал у краї, допомагати правильному розумінню заходів уряду, полегшити можливість тіснішого ознайомлення з російською мовою.
5 липня 1913 року сталась перша на Поділлі дорожньо-транспортна пригода, в якій під колесами автомашини загинула людина. Омнібус, що їхав в цей день по Кам’янецькому шосе до Проскурова, збив у селі Ружична трирічного хлопчика Прокопа Дармограя.
5 липня, 1960 року у місцевій газеті «Шлях Жовтня» вийшла замітка, яка мала назву «Таємний філіал». У ній автор розповідав про трьох жителів Шепетівки, котрі вдома виготовляли дефіцитну жіночу білизну, а потім продавали їх на центральному колгоспному ринку за «спекулятивними» цінами. «Компанія», яку б зараз назвали гарним прикладом підприємницької активності, складалася з медичної фельдшерки, її сусідки та дружини комуніста — працівника паровозного депо.
У 1986 році 5 липня народився стотисячний громадянин Кам’янець-Подільського. У сім’ї Стефанії Гнатівни та Анатолія Анатолійовича Кравцових народився син Віталій — стотисячний громадянин міста. До речі, Хмельницький на цей час уже перестрибнув за 200-тисячну позначку.
5 липня 1993 року у Кам’янці-Подільському на Домініканському костелі сталася велика пожежа. Тоді повідомлялось, що подія сталась через недбальство працівників швейної фабрики. Полум’я знищило відновлені завершення вежі та келій – результати кількарічної праці реставраторів та автентичні унікальні конструкції костельного даху 19 століття.
В цей день у 2015 році у зоні проведення ООС загинув Володимир Стефанцев. Військовий родом з села Драганівка, Чемеровецького району, мобілізували у січні 2015 року, ніс службу на Донеччині. Був гранатометником. Загинув 41 – річний боєць в селі Кременівка Донецької області, виконуючи свій військовий та громадянський обов’язок.