Дівчата з самого ранку йшли до джерела, щоб вмитися джерельною водою. Вважалося, що це додасть їм краси і здоров’я.
Це свято також називали «Лаврін» або «Свято мельника». Більшість робіт у полі були вже закінчені і можна було віднести перший сніп мельнику, щоб потім спекти хліб з нового врожаю.
Свіжий хліб завжди видавався дуже ароматним і смачним.
Історія свята
Лаврентій Римський був архідияконом римської християнської громади. Коли проводилися гоніння під час правління імператора Валеріана, Лаврентія стратили. Народився Лаврентій в Іспанії, в невеликому місті Оска, і вчився в архідиякона Сікста. А коли Сікст став єпископом у Римі, Лаврентій став дияконом, дбав про бідних і стежив за церковним майном.
Сікст став одним з перших, кого стратили під час гонінь. Лаврентій попросив і його взяти з собою, але йому відповіли, що у старця буде легка смерть, а Лаврентія чекають випробовування гірше. Сікст попросив роздати скарби церкви бідним християнам.
Лаврентія після страти Сікста кинули в темницю. Тут він звертав людей в християнство, здійснював чудеса і зцілював хворих. Римський перфект вимагав, щоб святий віддав церковні скарби державі. Лаврентій попросив дати три дні і за цей час майже все віддав бідним. Коли термін закінчився, він прийшов до перфекта, привів із собою натовп жебраків, знедолених та хворих і сказав: «Ось справжні скарби Церкви». За це його катували, примушували стати язичником, але він відмовився. За це його засмажили на залізній решітці під розпаленим вугіллям.
У народі мученика просять вилікувати очні хвороби, дарувати прозріння і позбавити від пристріту.
Традиції та обряди
Цей день в народі назвали Лаврентій Зоречник, бо ранкова і вечірня зорі були червоними. Вода ставала все холодніше, в ній вже не купалися, але по ній визначали погоду. Якщо вода спокійна — осінь буде теплою, без завірюх до зими. А якщо дуже жарко або дощ пішов — то осінь буде довга і мокра.
Вранці дівчата приходили до джерела вмиватися водою. Це давало красу і здоров’я.
