27 листопада, 1945 року був затверджений план про дислокацію радянських винищувальних груп. Затвердив його начальник УНКВС Кам’янець-Подільської області (нині Хмельницької), полковник міліції Кудряков. Дислокацію радянських винищувальних груп мали провести у районах, що межують із Рівненською та Тернопільською областями. Зокрема, на Шепетівщині такі групи, знаходилися у селах Червоний Цвіт, Цмівка, Мальованка і Конотоп. Вони налічували по 20 осіб, головним напрямком їхньої діяльності була боротьба з членами Організації українських націоналістів.
У 1962 році 27 листопада Кам’янець-Подільський міськком ухвалили постанову, в якій пропонувалося до 900-річчя Кам’янця-Подільського перейменувати окремі вулиці. Так вулицю Загородню пропонували перейменувати на проспект Карла Маркса, вулицю Чкалова — на проспект Леніна, вулицю Пановецьку — на вулицю Затонського, вулицю Папаніна — на вулицю Богдана Хмельницького, вулицю Утьосисту — на вулицю професора Чеботарьова, провулок Прорізний — на вулицю академіка Заболотного. Проте цю ухвалу не було реалізовано.
27 листопада 2018 року введено в обіг пам’ятну монету присвячену Меджибізькій фортеці.Це одна з найстаріших фортифікаційних споруд Хмельниччини. Монета вийшла номіналом 10 гривень і тиражем у три тисячі екземплярів. На реверсі монети зображено Меджибізьку фортецю з висоти пташиного польоту. На аверсі монети у центрі композиції щит із зображенням вежі, по обидва боки якого стилізована карта місцевості із написами давніх назв річок Бог та Божок. Художня рада, яка працювала над дизайном монети, не лише відвідували фортецю безпосередньо, а й дослухалися до думок істориків, працюючи над ескізами монети.
