На сайті Стенфордського університету, поряд з ім’ям Степана Тимошенка гордо красується титул «герой інженерії», адже саме йому належить вивчення явища прикладної механіки.Тривалий час вплив ідей українця був настільки потужним, що інженери між собою називали ці роки «ерою Тимошенко». Академії наук наперебій запрошували вченого — таких виявилось 16. Це ще раз підтверджує масштаб науковця.
Уже у 28 років Степан Тимошенко очолив кафедру опору матеріалів у Київському політехнічному інституті, а у 33 за підручниками «сина кріпака» навчалися кілька поколінь інженерів у багатьох країнах світу. Можливо, учений і залишився б в Україні, але постійна зміна політичної верхівки не залишала можливості займатися наукою.
Спочатку українця радо прийняла Європа, а потім переманили до себе Сполучені Штати — спершу Мічиганський університет, а далі — Стенфорд. Без його книжок не обходилося жодне будівництво висотних будинків, мостів чи літаків. Кращого спеціаліста з опору матеріалів, коливань та вібрацій не було.
Не меншої популярності здобув Тимошенко і в ролі викладача. Кожну лекцію він перетворював на вирішення конкретної інженерної проблеми. Часто навмисно робив помилки у рішеннях, чекаючи, доки студенти їх помітять. Потрапити до українця на курс вважали за честь.
Коли Тимошенко досягнув пенсійного віку, чемно написав заяву на звільнення, та в Стенфорді її розірвали на шматки і попросили залишитись. Українець викладав ще 10 років.
