«Кіборги» з Хмельниччини, які полягли у бою за Донецький аеропорт

20 Січня 2020 11:08

Сьогодні, 20 січня, в Україні вшановують пам’ять полеглих захисників Донецького аеропорту. Саме цього дня п’ять років тому стався підрив нового терміналу ДАПу. Бетонні перекриття і стеля у багатьох секціях обвалилася, ховаючи під собою українських захисників. Цього дня загинули близько 50 воїнів України.

Оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні – з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року. Ці бої стали символом незламності українського війська, а захисники терміналів отримали прізвисько – «кіборги».

Багато військовослужбовців полягли, обороняючи летовище. У книзі «Оборона Донецького аеропорту, 2014-2015. Хроніка бойових втрат. Мартиролог» наводяться дані про 96 загиблих, а також 4 зниклих безвісти «кіборгів» безпосередньо на території Донецького аеропорту (зокрема, у новому і старому терміналах, вежі, пожежній частині, злітно-посадковій смузі).

«Наразі вважається, що в боях за Донецький аеропорт загинуло понад 100 українських військових, близько 440 – зазнали поранень. Ці цифри теж відповідають дійсності, але в них враховані втрати більш широко – з урахуванням полеглих і поранених у боях за прилеглі опорні пункти (поза межами аеропорту): на «Зеніті» – військовій частині Повітряних сил України, яка прикривала ДАП із повітря, а також під «Монастирем» – місцем скупчення супротивника, який штурмували наші війська», – цитує «Новинарня» одного з упорядників «Мартиролога», заступника Національного військово-історичного музею України Ярослава Тинченка.

Історію оборони Донецького аеропорту згадує «УНІАН»:

Українські військовики утримували старий та новий термінали аеропорту. Опорним пунктом українських сил було селище Піски, через яке захисникам аеропорту поставляли провізію, боєприпаси та здійснювалася ротація бійців. В цьому ж селищі була розгорнута артилерія вогневої підтримки.

«Проросійські сили здійснювали систематичні штурми терміналів. Внаслідок боїв руйнувалася інфраструктура аеропорту. Так, у грудні 2014 року значних руйнувань зазнав старий термінал, 13 січня 2015 року остаточно впала диспетчерська вежа, яку утримували українські бійці. У новому терміналі бої точилися за різні поверхи. На фінальних етапах битви українські вояки утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролювалися окупантами», – пише видання.

В останні дні захисту аеропорту, 20 січня 2015 року, проросійські сили підірвали новий термінал, внаслідок його обвалу загинуло багато українських військовослужбовців. 21 січня було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу. Об’єкт був повністю зруйнований і не придатний для оборони. 22 січня вцілілі захисники вийшли з терміналу, проте багато поранених і контужених українських бійців потрапило до полону.

У боях за Донецький аеропорт загинуло дев’ять військовослужбовців з Хмельниччини. Шестеро з них полягли саме 20 січня 2015 року.

Обороняючи летовиче, 18 січня, загинув 25-річний «кіборг» з Хмельницького Дмитро Івах. Згадуючи ті трагічні події, командир роти 95-ї аеромобільної бригади майор Олег Бутницький розповідав: «Їхня рота вела бій з бойовиками, щоб ті не закрили коридор до донецького аеропорту. Тоді їх накрили “Градами”. Дмитру осколок влучив у голову, смерть була миттєвою.

У День Соборності, 22 січня, провести в останню путь військового прийшли сотні хмельничан. Прощання відбулося на майдані Незалежності. Поховали Героя на Алеї слави на кладовищі у мікрорайоні Раково поряд з іншими хлопцями, що віддали життя за Україну.

20 січня 2015 року останній раз виходив на зв’язок 41-річний Іван Зубков із позивним «Краб». Тоді військовий повідомив, що лежить під завалами донецького аеропорту. Тіло «кіборга» ідентифікували за результатами ДНК-тесту. Чоловік служив у 81-ій окремій аеромобільній бригаді (90-й окремий аеромобільний батальйон). Поховали старшого лейтенанта аж 30-го квітня Деражні. Пізніше Кіборгу із Деражнянщини присвоїли звання Народного Героя України посмертно.

Цього ж дня на території донецького аеропорту загинув 48-річний кам’янчанин Валерій Лізвінський – помічник командира аеромобільно-десантного батальйону з оперативного забезпечення 80-ї аеромобільної бригади. Зв’язок обірвався з бійцем 16 січня, а після вибуху і завалів у новому терміналі доля Валерія була невідома. Лише через місяць тіло бійця доставили додому. Попрощалися із Валерієм Лізвінським у Кам’янці-Подільському 22 лютого.Внаслідок обстрілу колони бригади на ВПС Донецького аеропорту, рятуючи підлеглих, 20 січня загинув командир роти 95-ої окремої аеромобільної бригади Володимир Марковський. 26-річний командир разом з іншими бійцями евакуйовував поранених до іншої машини, коли поруч смертельний снаряд. Поховали «кіборга» у рідному селі Улашанівка на Славутчині.

У боях за аеропорт 20 січня також загинув солдат з Хмельниччини Руслан Присяжнюк.Військовий був родом із села Буцні Летичівського району. Під час останньої розмови з дружиною, перебуваючи на летовищі, він сказав, що отримав поранення. Поховали бійця 26 лютого у селі Пашківка Макарівського району, що на Київщині. Там він проживав із дружиною та сином.

20 січня загинув рядовий з 95-ї аеромобільної бригади 40-річний Віталій Ремішевський із села Голосків Кам’янець-Подільського району. Військовий та ще декілька його побратимів (серед яких був Володимир Марковський) їхали на підмогу в термінал Донецького аеропорту, але поблизу села Піски його тактична група потрапила під обстріли бойовиків. В автомобіль нашого земляка влетів снаряд.

«Віталій Ремішевський офіційно визнаний загиблим Збройними Силами України. Водночас, його тіло не знайдено. За свідченнями очевидців – розірваний на частини, які евакуювати не вдалось», – повідомляється у книзі «Оборона Донецького аеропорту, 2014-2015. Хроніка бойових втрат. Мартиролог».

20 січня 2015 року у бою з російськими збройними формуваннями в районі аеропорту Донецька загинув уродженець села Нижнє Деражнянського району Василь Григор’єв. Боєць помер від больового шоку. Лише за місяць знайшов спочинок у рідній землі. До Хмельницького військкомату батько трьох дітей Василь Григор’єв прийшов добровольцем. Служив у 90-му окремому аеромобільному батальйоні 95-ої окремої аеромобільної бригади.

«20 січня, о 11.38, прийшла остання смс-ка від брата: «Наші нас відбивають. Сєпари зробили засаду. Великі втрати». А десь за годину під ними підірвали підлогу у терміналі і зв’язок із братом зник…». За Василем та його пораненими побратимами так ніхто і не повернувся… Їх залишили напризволяще: з «трьохсотих» хлопці стали «двохсотими»… – розповідав сайту «Є» брат загиблого Олександр Ліщинський.

Кам’янчанин Руслан Коношенко зник безвісти 21 січня під час оборони аеропорту Донецьку.«Кіборга» впізнали за експертизою ДНК. Старшого солдата в полоні розстріляли терористи. На кулеметника Руслана полював сам Моторолла. Поховали бійця аж у середині квітня на Алеї Слави міського кладовища у Кам’янці-Подільському. У нього залишилися мати, дружина, двоє синів та донька.

21 січня загинув солдат 90-го окремого аеромобільного батальйону Ігор Білик з Старокостянтинова. Військовий потрапив під мінометний обстріл, захищаючи донецький аеропорт. Чоловік 14 років пропрацював на підприємстві «Тепловик» слюсарем-ремонтником з обслуговування теплових мереж, тому фасаді будівлі, де працював загиблий, було встановлено меморіальну дошку на честь Героя.

Даша ПАСТЕРНАК

Джерело: ye.ua