Цей день в історії Хмельниччини: 22 січня

22 Січня 2020 13:49

Минулого року 22 січня на мосту через річку Збруч (між селом Гуків, що на Чемеровеччині, та селищем Скала-Подільска Борщівського району Тернопільської області), зафіксували новий рекорд. В одному місці була зібрана найбільша кількість синьо-жовтих прапорів – понад три тисячі. Представники «Книги рекордів Україні» зафіксували це досягнення.

А в Хмельницькому цього дня того ж року відбулося одразу декілька святкових подій. На Південному Бузі актори, одягнені в історичні костюми, провели реконстуркцію подій 100-річної давнини. Вони відтворили момент зустрічі двох делегацій – Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Тоді відбулося урочисте зачитування Універсалу про утворення єдиної України. А на Будинку культури Хмельницького відкрили пам’ятну дошку Симону Петлюрі. Адже коли Проскурів опинився у центрі подій, пов’язнаних зі становленням УНР, саме це приміщення використовували для засідань уряду УНР та Директорії. Ну, а згодом, хмельницькі старшокласникивлаштували флешмоб в центрі міста.

У 2012 році в цей день хмельнчани стали в живий ланцюг до Дня Соборності. Тоді до цієї акції приєдналося 333 хмельничанина. Учасники взялися за руки і стали у ланцюг вздовж вулиці Кам’янецької на мосту через річку. Об’єднавши два береги річки, учасники акції символічно об’єднали Україну.

Саме цього дня, у 1981 році 22 січня, на головному майданчику майбутньої АЕС почались перші будівельні роботи. Це була не пересічна подія, для історії цей момент зафіксували на відео. З прийняттям рішення про розміщення атомної електростанції біля села Нетішина – розпочато будівництво міста. Того ж року в Нетішині відкрилася середня школа №1. Згодом, своїх перших учнів прийняла новозбудована музична школа та професійно-технічне училище. 21 серпня 1984 року указом Президії Верховної Ради УРСР №34 смт Нетішин віднесено до категорії міст районного підпорядкування Славутського району.

На електростанції працює 2 ядерних реактори ВВЕР-1000 (підключені у 1987 і 2004 роках відповідно) загальною потужністю 2000 МВт. Основне призначення станції — покриття дефіциту електричних потужностей в Західному регіоні України. Сьогодні серед пріоритетів діяльності Хмельницької АЕС – добудова третього та четвертого блоків.

22 січня 2014 року на майдані Незалежності в Хмельницькому відбулася перша сутичка.Мітингувальнии, які на 17-у годину зібралися на черговий мітинг побилися із заступником начальника управління інфраструктури та туризму Хмельницької облдержадміністрації Петром Тарасюком, який був на той час заступником міського осередку Партії регіонів. Під час сутички йому розбили голову.

Очевидці тоді розповідали що: “Як тільки розпочався мітинг ми помітили, що зі сторони філармонії йшов Петро Кузьміч з кількома молодиками спортивної статури. Мітингувальники почали кричати “регіонали йдуть” і рушили в їхній бік. Згодом зав’язалася сутичка і “підтягнулися” правоохоронці”.

22 січня 2008 року президент України Віктор Ющенко підписав Указ про надання Кам’янець-Подільському державному університету статусу національного. Це зроблено, зважаючи на «загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності Кам’янець-Подільського державного університету та його вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки». В Указі зазначено, що надалі навчальний заклад потрібно іменувати як Кам’янець-Подільський національний університет. Завершальним штрихом стало надання 20 серпня 2008 року університету імені одного з його фундаторів і першого ректора Івана Огієнка.

22 січня 1796 року вийшов указ «Про герби міст Мінської, Волинської, Брацлавської та Подільської губерній», згідно якого затверджено Герб міста Проскурова: «У верхній частині щита герб Подільський. У нижній – на голубому полі три схрещені стріли, середня вістрям донизу, а дві крайні вістрям угору». Цей герб взято з давніх судових актів. Витоки цього символу беруть свій початок із середини XVII століття. В писемних свідченнях фризького дворянина Ульріха фон Вердума (дивись 1671 рік), йдеться про одного з предків власників Плоскирова Замойських – Флоріана Шарого. Вердум розповідає, що в одній з битв Шарого було смертельно поранено. Король знайшов його на полі бою, пронизаного наскрізь трьома списами, але ще живого. Коли король висловив пораненому своє співчуття, Шарий відповів, що ці смертельні рани його мучать менше, ніж один із сусідів, котрий спільно з ним володів половиною села, в якому проживав Шарий. У знак пам’яті загиблого героя король викупив згадану половину села у недоброзичливого сусіда й подарував родині Замойських разом із гербом у вигляді трьох схрещених списів, які пізніше, мабуть, трансформувались у стріли. Оскільки Плоскирів чималий період належав Замойським, то й не дивно, що елементи родинного герба знайшли відображення у гербі міста .

Згідно цього Указу, були надані герби й іншим містам Подільської губернії. До прикладу, 22 січня 1796 року Городку, Старій Ушиці, Летичеві були надані герби.

На знак розташування міста в горах, на гербі Городка було відображено дві золоті гори на червоному полі, а між ними срібна міська стіна.

На міському гербі Старої Ушиці у горішній частині перетятого щита зображено герб Подільський; у долішній — в срібному полі шість сукупно розташованих гір, на середній встановлений чотирикінцевий червоний хрест.

Головну емблему герба Летичева було запозичено з відзнаки 1579 року: «У верхній частині щита герб Подільський. У нижній на блакитному тлі срібний вовк, що біжить, вміщений у гербі на знак річки сього імені, яка тече крізь місто. Герб сей вживався за привілеєм польського короля Стефана Баторія».

Даша ПАСТЕРНАК, Юна МІТРАШКО

Джерело: ye.ua