У Городку хочуть провести археологічні дослідження історичної частини міста. А саме – території, де свого часу було розташовані фортеця та римо-католицький костел святої Ганни. Днями територію вже обстежили місцеві краєзнавці та науковці, і вкотре засвідчили, що її дослідження можуть дати нові відкриття для історії Городка.
«Ця територія, однозначно, потребує ретельних досліджень, – розповідає Павло Нечитайло, кандидат історичних наук, керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України. – Наразі ми бачимо залишок стіни, і поки достеменно не відомо, чи вона має стосунок до костелу святої Ганни 1732 року, чи, це, можливо, залишки укріплень ХVII – XVIII століття. Саме поруч з цією підпірною стіною місцевими краєзнавцями, зокрема Дмитром Полюховичем, було зібрано надзвичайно цікавий підйомний археологічний матеріал другої половини ХVII століття: великі фрагменти полив’яних тарелів, гутне скло, кахлі – вони лежать просто під ногами. Тож сподіваємося, що коли там розпочнуться земляні роботи, то знайдемо ще більше цікавого».
Науковець зазначає, що вже під час обстеження вдалося натрапити на фрагменти кераміки, яка може значно подавнити історію Городка. Нагадаємо, перші писемні згадки про місто датуються ХV століттям.
«Якраз поруч з місце, де був костел, ми знайшли архаїчну кераміку післямонгольського періоду – другої половини XIII століття. Тож якщо під час археологічних досліджень таки натрапимо на якість давні об’єкти, то після наукового обґрунтування можна буде подавнювати й історію Городка. І цілком можливо, що на 200 і більше років», – каже Павло Нечитайло.
Окрім того, розповідає він, що за деякими польськими джерелами перші католицькі ордени на територію Поділля, можливо, приходили ще в XIV столітті. І якраз така архаїчна кераміка біля костелу дає шанс знайти тут якусь більш ранню споруду.
«Адже ми не виключаємо того, що до побудови кам’яного костелу, який датується 1732-м роком, тут, можливо, існувала давніша споруда. І хто зна, можливо, історія храму та католицької громади на території міста після досліджень буде заглиблена до давніших часів», – пояснює Павло Нечитайло.
Ще один об’єкт, який зацікавив науковців і потребує дослідження, розташований неподалік. Це природня карстова печера.
«Ця печера високо, в стінці каньйону. Для археологів вона надзвичайно цікава. Печера досить глибока. Ми уже пройшли десь метрів з 13. Для території Смотрицького каньйону такі печери – рідкісні й переважно в довжину не більше 2-3 метрів. Тому ця печера цікава і як пам’ятка природи, яку можна зробити привабливим туристичним маршрутом, і, звісно, як об’єкт для дослідження археологами», – зазначає науковець.
Питання щодо археологічних досліджень цієї території в Городку мають ще розглянути на засіданні виконавчого комітету та на черговій сесії міської ради.
Нагадаємо, торік міська громадська організація «Молодь польська Городоччини» виступила з ініціативою встановити пам’ятний знак на місці, де був костел. Пізніше до обстеження території залучили пам’яткоохоронців
Ірина ОЛІЙНИК
