“Шкідливо і навіть небезпечно для здоров’я — але все одно смачно!” — цей драматичний конфлікт точно описує наші відносини з солодким. На біохімічному рівні механізм впливу цукру на організм сучасні дієтологи порівнюють з наркотичною залежністю. При цьому саме ті, хто жорстко обмежують свій раціон безвуглеводними дієтами (з нульовим вмістом цукру), найчастіше “зриваються” і постійно програють у цій боротьбі. Чому? Відповідь проста: цукри життєво необхідні для функціонування нашого тіла і мозку — потрібно лише пам’ятати про те, у якій формі їх можна споживати і у яких кількостях, інформує Ukr.Media.
Найдоступніше джерело енергії
Наші клітини постійно мають потребу у цукрі, а точніше — у глюкозі. Її молекули є ефективним паливом — джерелом тепла та енергії, яке забезпечує нормальний перебіг усіх життєвих процесів. Взагалі, основна мета нашого харчування, травлення, засвоєння та обміну речовин полягає в тому, щоб забезпечити клітинам організму безперебійну поставку глюкози — у необхідній кількості і протягом цілого дня.
Важливий нюанс: глюкоза міститься не лише у десертах, цукерках та інших шкідливих булочках. Наш організм уміє її витягувати майже з усіх харчових продуктів — як з вуглеводних, так і жирних або білкових. За допомогою травних ферментів різноманітна їжа розкладається на прості молекули: амінокислоти, жирні кислоти, глюкозу. У такому вигляді корисні речовини засвоюються, і кров їх доправляє до кожної клітини нашого тіла. Далі основний обсяг глюкози організм спалює як паливо, а невеликий резерв відкладає у печінці і м’язах про всякий випадок, як “стратегічний запас”. Ми витрачаємо глюкозу, коли робимо фізичні та інтелектуальні зусилля (мозку, щоб опрацьовувати інформацію і приймати рішення, потрібно дуже багато енергії!), а коли її рівень у крові знижується, в організму є два варіанти: знову щось з’їсти або (чого він вкрай не полюбляє) перемикнутися на використання енергії з жирових запасів.
Чисте задоволення
Наш організм дуже піклується про те, щоб зберегти і поповнити свій енергетичний резерв — від цього прямо залежить його виживання. Саме тому він реагує гострим відчуттям задоволення, навіть ейфорії, коли до нього надходять продукти, що у концентрованому вигляді містять цукор. Цим і пояснюється його “наркотичний ефект”: ударна доза глюкози викликає викид серотоніну і приплив сил… але потім вони так само різко падають, провокуючи гострий стрес і непереборне бажання знову й знову їсти щось солодке. Простіше кажучи, цукор нам необхідний, щоб почуватися задоволеними і щасливими — за умови, що зловживання ним не “розгойдує” вуглеводний обмін, а разом з ним і наші емоції.
