Нетішин вперше постає на сторінках писемних джерел саме 6 лютого 1542 року— в документі, за яким він відходив у володіння вдова Іллі Костянтиновича Острозького Беаті Костелецькій та її доньці. Серед володінь князів Острозький Нетішин був лише маленькою частиною. Попри це, всі відомості були ретельно задокументовані, як і все, що стосувалося поділу спадщини.
На той час Нетішин був замковим селом. Селяни підпорядковувалися князю Острозькому та платили йому податки. З кожного двору платилося 14 кіп литовських грошей. Крім грошей, селяни були повинні платити податки зерновими, птицею, яйцями та відпрацьовувати на панщині. Взимку — три дні, а влітку — п’ять.
Цього дня припинила виходити друком газета «Подільський листок» (в оригіналі: «Подольский листок» — авт.), яка видавалася у Кам’янці-Подільському з 1 січня 1882 року й власне до 6 лютого 1882 року.
Як зазначає хмельницький історик Сергій Єсюнін у своїй статті «Періодичні видання Подільської губернії у 1838-1914 роках», «Подільський листок» увійшов в історію тим, що він вважається першим в краї неофіційним приватним часописом. Це була громадська та літературна газета, яка виходила друком тричі на тиждень. Її видавцем-редактором був журналіст і письменник Борис Сторожевський, який також спершу був секретарем газети «Киянин» (в оригіналі: «Киевлянин» — авт.), а далі — редактором цього видання.
Причиною закриття «Подільського листка» стали фінансові проблеми редактора-видавця.
У цей день починається історія однієї з найстаріших публічних бібліотек регіону. Так, 6 лютого 1901 року було затверджено статут «Проскурівської міської бібліотеки у пам’ять О.С. Пушкіна». Відкрилась книгозбірня вже у травні того ж року в одній з кімнат Дніпровського полку на вулиці Олександрівській (нині Проскурівська — авт.).
Її книжковий фонд нараховував близько тисячі примірників. Це були виключно російські книжки, журнали і газети. Бібліотека була платною. Річний внесок читачів становив близько трьох карбованців. Особи, які надали бібліотеці значну пожертву, ставали почесними членами книгозбірні.
Після перенесення обласного центру в березень 1941 року з Кам’янця-Подільського до Проскурова міській бібліотеці було надано статус обласної. У 1948 році книгозбірні присвоєно ім’я письменника Миколи Островського. Проте 28 липня 2016 року під час сесії Хмельницької обласної ради місцеві депутати прийняли рішення про перейменування закладу на Хмельницьку обласну універсальну наукову бібліотеку.
Перші дні цього місяця передують єврейському погрому в Проскурові, який стався 15-18 лютого 1919 року. Саме на початку лютого того року в місто увійшли Запорізька козацька бригада імені Симона Петлюри та 3-й Гайдамацький полк, які за наказом командира бригади отамана Івана Семесенка повинні були заступити до гарнізонної служби та перепочити.
За інформацією видання «Історична правда» з посиланням на книгу канадського історика Генрі Абрамсона «Молитва за владу. Українці та євреї під час революції (1917-1920)», 6 лютого Іван Семесенко видав наказ, яким оголосив у Проскурові військовий стан. Так, після сьомої вечора наступала комендантська година, а також — заборонені страйки та зібрання. Крім того, отаман наказав замінити всі вивіски на українські.
6 лютого 2015 року в боях під Дебальцевим, що на Донеччині, загинув боєць Новоград-Волинської 30-ї окремої механізованої бригади Микола Микитюк.
22-річний воїн, який був родом з Ізяслава, загинув під час артилерійського обстрілу. Указом президента України Микола Микитюк нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно) та відзнакою «Народний Герой України» (посмертно). Крім того, депутати Ізяславської районної ради своїм рішенням надали йому звання «Почесний громадянин Ізяславського району».
Андрій ЯЩИШЕН, Юна МІТРАШКО
