Всеукраїнське культурно-просвітницьке правозахисне благодійне товариство «Меморіал» виникло як складова Всесоюзного добровільного історико-просвітницького товариства «Меморіал», котре очолював тоді академік і дисидент Андрій Сахаров.
Створення організації розпочалося 1988 р. До неї вступило понад 360 тисяч людей – репресовані та їхні рідні, а також усі, кому було небайдужим відновлення історичної правди про наше минуле та історичної пам’яті, без якої жодна нація не може сподіватися на повноцінні розвиток і піднесення.
Заснували «Меморіал» українські митці, науковці, студенти, активісти національно-визвольного руху. Участь у створенні Товариства взяли Інститут літератури Академії Наук України, творчі спілки та редакції провідних видань.
Головними завданнями «Меморіалу» визначені відновлення історичної правди та збереження пам’яті жертв політичних репресій в Україні ХХ століття; подолання тоталітарних стереотипів, контроль за дотриманням прав людини; захист прав репресованих; відзначення пам’ятних дат, пов’язаних із політичними репресіями; просвітницька робота.
Співголовами «Меморіалу» були обрані письменник, публіцист і правозахисник Олександр Деко; інженер, в’язень ГУЛагу, учасник повстання у Воркуті донеччанин Ігор Доброштан; доктор філософії Володимир Кузнєцов; відомий митець і громадський діяч Лесь Танюк; письменники Володимир Маняк та Іван Різниченко; активіст демократичного руху з Одеси Віктор Цимбалюк. У виступі на зборах Ігор Доброштан так окреслив мету «Меморіалу»: «Ми не заради помсти, але ми обстоюємо засудження сталінізму… Головне для нас – не допустити нових культів, нових беззаконь і репресій…»
Від початків свого існування «Меморіал» брав активну участь у організації «чорнобильських» мітингів; у створенні Асоціації «Зелений світ», Товариства української мови, Народного Руху України; з’ясовував місця поховання жертв масових політичних репресій; агітував за представників національної демократії на виборах до Верховної та місцевих рад.
У квітні 1992р. «Меморіал» набув ім’я поета і дисидента Василя Стуса. Головою Товариства було обрано Леся Танюка.
Саме завдяки «Меморіалу» на чолі з Л.Танюком (1992—2014р.р.) відбулися виставки репресованих художників Алли Горської, Опанаса Заливахи, Галини Севрук, Віктора Зарецького, Людмили Семикіної; зняті документальні фільми про Голодомор 1932-33р.р. в Україні, видатних митців-дисидентів та УПА (в тому числі – 12-серійний фільм Ірини Страшко), Чорнобильську трагедію та інші; вийшли друком численні книги та статті про український Рух Опору.
«Меморіалові» належить ініціатива проведення Дня пам’яті жертв масових розстрілів у Биківні, створення музеїв та встановлення пам’ятників жертвам тоталітаризму. Спільно з Народним Рухом України «Меморіал» провів Міжнародні слухання «Комунізм-глухий кут цивілізації» та Міжнародний симпозіум «Голодомор-1933».
Значної мірою зусиллями «Меморіалу» та його представників у парламенті, 1991 р. Верховна Рада — тоді ще УРСР – ухвалила Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні».
Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»
