Ввечері 5 березня Верховна Рада висловила недовіру генеральному прокурору Руслану Рябошапці. Це автоматично припиняє його повноваження і тягне за собою відставку.
“Відколи ми отримали абсолютну більшість в нашому парламенті, наступний генеральний прокурор буде на 100% моєю людиною”, – говорив колись Зеленський своєму американському колезі Дональду Трампу.
А тепер, коли парламент 263 голосами звільнив “людину президента”, депутати з президентської фракції це рішення підтримали. Хоч і не абсолютною більшістю, але 179 голосами.
Голосування показало, як олігарх Ігор Коломойський і кум Путіна Віктор Медведчук за підтримки Андрія Портнова й анонімних телеграм-каналів готові об’єднуватися.
І, вміло граючи на старій образі Зеленського на Петра Порошенка, добиватися своєї мети – в даному випадку звільнення неугодного генпрокурора.
Врятувати Рябошапку не допомогли ані прохання послів західних країн, ані телефонні дзвінки з Держдепу до Офісу президента.
“Зеленський цим звільненням перейшов червону межу. Адже саме проросійські сили хотіли позбутися Рябошапки ще восени. Ця ситуація показала: він більше не чує доводи західних партнерів”, – констатує співрозмовник УП у посольстві США.
“Українська правда” розповідає, що могло стати причиною, чим запам’ятався Рябошапка-генпрокурор та хто може його замінити.
Хто і за що відправив Рябошапку у відставку
3 березня у парламенті зареєстрували проєкт постанови про висловлення недовіри Руслану Рябошапці.
За законом, звільнити генпрокурора можна лише у трьох випадках:
- за власним бажанням
- за дисциплінарний проступок;
- через заборгованість зі сплати аліментів.
Тоді наказ про звільнення підписує президент за згоди Ради.
Однак є ще один варіант – висловлення недовіри. Після цього повноваження генпрокурора припиняються. Щоб винести “недовіру” на голосування, потрібна пропозиція не менш як третини народних депутатів.
За даними УП, шанси Рябошапки залишитись у кріслі до останнього були високими. Все змінилося після його зустрічі із послами G7 3 березня. Вона обурила Зеленського, і тоді президент остаточно вирішив його долю.
Одночасно посли західних країн через голову Офісу президента Андрія Єрмака та співробітники Держдепу телефоном намагалися переконати Зеленського залишити Рябошапку на посаді.
Ініціаторами відставки генпрокурора виступили 158 депутатів, переважно з двох фракцій.
Серед “слуг народу” локомотивами процесу були ті, кого пов’язують із олігархом Ігорем Коломойським: Максим Бужанський, Олександр Дубінський, Ольга Василевська-Смаглюк. Але монобільшість у цьому випадку їх могла не врятувати. Допомогла колегам “Опозиційна платформа – За життя” Віктора Медведчука.
Пізніше сам Рябошапка кивав на політичну зацікавленість у відставці “певних олігархів і їх підручних”:
“Нікому не потрібна така прокуратура. Вони побачили, що нічого “вирішити” в цій прокуратурі вони не можуть, вони бачать, що вони нічого не можуть “вирішити” в НАБУ”.
Під час голосування за “недовіру” у парламенті знайшлось 263 голоси. Основні голоси за “недовіру” дали “слуги” (179) та “Опозиційна платформа – За життя” (36). До більшості їх дотягнули групи “За майбутнє” і “Довіра” та позафракційні депутати.
В інших 3 фракціях не підтримали відставку Рябошапки. Але вони переважно “утримались”. Відверто в опозицію пішов лише “Голос”, який проголосував “проти” майже у повному складі. До них доєднались ще 6 “слуг”.
Ініціатори звільнення закидали генпрокурору “низьку ефективність виконання своїх обов’язків” і “нерозслідування, гальмування розслідування найбільш резонансних кримінальних проваджень”.
“Наша країна веде війну, наша країна знаходиться у кризі. Ніхто не за ґратами, ніхто не покараний, ніхто не притягнутий до відповідальності, – говорив у парламенті “слуга” Максим Бужанський, переходячи на крик. – Але це не просто бездіяльність, це конкретна праця на заінтересованих осіб”.
Готуючи постанову про “недовіру”, депутати згадали про 5 справ. Рябошапку звинуватили в тому, що до суду не передані справи колишнього секретаря РНБООлега Гладковського та мера Львова Андрія Садового, що бізнесмен Вадим Альперін, відомий як “хрещений батько контрабанди”, не сидить під арештом, а замовники вбивства Катерини Гандзюк досі на свободі.
Також депутати згадали справу щодо групи Burisma колишнього міністра Миколи Злочевського, стан розслідування якої нібито замовчується.
Водночас, за даними УП, однією з причин звільнення генпрокурора може бути непідписана підозра для Порошенка.
Її згадував і голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія. За його словами, з усіх керівників правоохоронних органів “до пана Рябошапки найбільша кількість питань”:
“Все готово до підписання підозри, але ніхто чомусь цього не робить… Є реально недопрацювання Офісу генерального прокурора – і це не тільки пан Рябошапка, це взагалі топ-менеджмент Офісу генпрокурора. Там і заступники теж багато чого не роблять того, чого від них чекає народ України”.
Депутат Максим Бужанський, виступаючи в Раді, звинуватив керівника прокуратури у роботі на попередню владу і назвав його “пустим місцем”:
“Наша країна не має генерального прокурора. Немає генерального прокурора України – є генеральний прокурор Порошенка, генеральний прокурор “Європейської солідарності” пан Рябошапка”.
Генпрокурор звинуватив своїх опонентів у відсутності знань для оцінки його праці:
“Деякі з них тільки закінчили школу, але зате вже розуміють, як працює Офіс генпрокурора”.
Відповів він і на претензії депутатів стосовно гучних розслідувань. Генпрокурор послався на те, що не може впливати на слідство у більшості названих справ, бо їх веде НАБУ і САП.
А справа Гандзюк, за словами Рябошапки, навпаки була розблокована і нині прогресує.
Про це, до речі, написав і батько вбитої активістки. Віктор Гандзюк підтримав очільника прокуратури і висловив побоювання, що розслідування знову загальмує:
“То все почнеться спочатку? Будуть нові прокурори, які заново знайомитимуться зі справою? Знову почнуть скаржитись на “попередників”? Де гарантія того, що нові прокурори просто не зіллють справу Каті і не звинуватять в цьому Рябошапку?”
Його підтримали і, здавалось би, колишні противники з “Європейської солідарності”. Депутатка Вікторія Сюмар сказала, що політсила має претензії до генпрокурора через “політично мотивовані підозри”. Але і звільнення Рябошапки вона назвала політичним:
Але чи за це сьогодні звільняють Руслана Рябошапку? Ні, його звільняють за те, що він мало підписав політично мотивованих підозр”.
В “Голосі”, який теж виступив проти, підтвердили, що до глави прокуратури є питання. Однак депутат від партії Ярослав Юрчишин висловив побоювання, що буде зупинена реформа прокуратури:
“Бачачи, як біснуються проросійські фракції і друзі Портнова, який скоріше писав цю постанову (про висловлення недовіри – УП), в більшості, наступний прокурор буде точно проросійський”.
Під час свого останнього генпрокурорського виступу у парламенті Рябошапка прозвітував про успіхи відомства і пішов, не залишившись відповідати на питання депутатів. Він звинуватив ініціаторів свого звільнення у брехні і маніпуляції:
“Я не став нічиїм слугою. Я був і є незалежним. А незалежного прокурора не можна змусити, його можна тільки звільнити. І я йду. Але я йду для того, щоб повернутись”.
