Протягом 11-12 березня 1944 року під час Проскурівсько-Чернівецької операції частини 71-ї мехбригади 3-ї танкової армії вийшли на західну околицю Проскурова.В районі Малашівці-Шаровечка розгорнулися вперше бої з танками і піхотою німецько-фашистських військ. Тоді заступник командира мінометного батальйону Філіпов з групою бійців зайняв ворожий окоп, із якого корегував вогонь своїх мінометів. Оточений німецькими автоматниками, командир загинув у бою. Похований він був на узліссі біля села Шаровечка. Вже після визволення Проскурова тіло військового перепоховали поблизу вокзалу станції Гречани, а в 1953 році на могилі встановили пам’ятник. В 1964 році одну з вулиць у мікрорайоні Гречани було перейменовано на його честь.
У 1887 році 11 березня в Кам’янці-Подільському при Подільській духовній семінарії відкрито зразкову початкову школу, в якій вихованці старших класів семінарії практикувалися з дидактики й педагогіки.
У 1919 році в Кам’янці-Подільському вперше тимчасово розмістилися міністерства Української Народної Республіки. Оскільки після поразок українських військ в сутичках на більшовицькому фронті та відступу в березні державні установи УНР тимчасово переїхали до Проскурова, то саме в театрі Бейриша Шильмана (тепер Будинок культури) відбулися державні наради УНР за участю членів Директорії, уряду, представників партій та громадських організацій. Одна з державних нарад пройшла 11 березня 1919 року. Тоді більшість висловилась за припинення переговорів з представниками Антанти в Одесі та домовитися з більшовиками. Симон Петлюра висловився проти. Уже через декілька днів у Проскурові відбулося перше й останнє засідання Директорії в повному складі.
Цього дня у 2014 році на хмельницький Майдан вийшло півсотні учнів однієї зі шкіл міста з акцією «Ми – за мир». Школярі вирішили не стояти осторонь останніх подій в Україні, а висловити свою позицію. Біля входу до обласної державної адміністрації вони вигукували гасла «Ми – за мир» та «Щасливе дитинство – у мирній країні». Діти малювали плакати та власноруч робили голубів миру. Щоб не зривати навчальний процес, на Майдан прийшли по кілька делегатів з різних класів.
11 березня 2017 року зупинилося серце ветерана АТО Андрія Рибцова. Капітан «Балу» помер у віці 56 років від обширного інфаркту. З осені 2014 року військовослужбовець добровільно брав участь в АТО на сході України. Зі своїм підрозділом обороняв населені пункти в районі Маріуполя (Широкине, Гранітне, Чермалик). Прослуживши понад рік, у вересні 2015 року Андрій Рибцов звільнений у запас Збройних Сил України. Після служби, коли «Балу» повернувся у мирне життя в Хмельницькому, то продовжив допомагати армії вже як волонтер.
Даша ПАСТЕРНАК, Ірина ОЛІЙНИК
