107-й день року за Григоріанським календарем – до закінчення року залишилось 259 днів. Іменинники – Микита, Федосія (Феодосія). На Кіпрі відзначають День незалежності, в Данії — День королеви, а на Кубі — День міліції.
Головні події 16 квітня
• Норманське завоювання Південної Італії, 1071
• Конституція Пилипа Орлика, 1710
• Відкриття ЛСД, 1943
• Битва за Берлін, 1945
• Концтабір Бухенвальд, 1945
Всі події 16 квітня
1178 до н. е. • За розрахунками вчених саме цього дня грецький цар Одіссей вернувся додому після “Троянської війни”.
73 • Римський Х легіон під керівництвом Луція Флавія Сільви захопив фортецю Масада (південно-західне узбережжя Мертвого моря), де оборонялися представники радикального крила єврейських повстанців — сікарії. Це стало останнім епізодом Першої іудейської війни, під час якої євреї спробували звільнитись від влади Риму.
СЕРЕДНІ ВІКИ
878 • У папському посланні до болгарського правителя Бориса міститься перша про Белград, місто у місці злиття Сави і Дунаю.
1071 • Після трьох років облоги війська Роберта Гвіскара, норманського герцога Апулії, Калабрії і Сицилії, захопили місто Барі, останнє володіння Візантійської імперії у південній Італії .Через півроку почався фінальний етап норманського завювання Сицилії, яка була остаточно підкорена у лютому 1090 року.
1346 • Сербський патріарх Іоаннікій II за присутності болгарського патріарха Симеона коронував сербського короля Стефана Душана царем Сербів і Греків. Цей титул був визнаний лише Венцією і Дубровником.
1581 • Набула чинності Іберійська унія — португальські кортеси у Томарі визнали іспанського короля Філіппа II Габсбурга королем Португалії, якою він під іменем Філіпп I став правити на правах особистої унії як чоловік своєї двоюрідної сестри принцеси Марії-Мануели, дочки короля Жуана III.
1607 • У Чесапікську затоку у Вірджинії прибули кораблі Лондонської компанії, заснованої в 1606 році, яка отримала від англійського короля Якова I Стюарта право на освоєння земель між сьогоднішніми містами Вашингтон і Нью-Йорк. 14 травня на північ від ріки Роанок колоністи розпочали будівництво першого англійського поселення у Північній Америці — Джеймстауна. Це відкрило перший етап британської колонізації Нового Світу.
1631 • Після смерті останнього представника герцогського роду Гонзага між Францією і Габсбургами розпочалась війна за Мантуніанську спадщину. І хоча імперським військам в 1630 році вдалось захопити Мантую, вступ Швеції у Тридцятилітню війну вирішив долю конфлікту на користь Франції — Карл Гонзага, котрому покровительствували французи, отримав від Фердинанда II титул герцога Мантуанського.
НОВА ІСТОРІЯ
1710 • На зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер прийнято договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська, який визначав права і обов’язки усіх сторін угоди. Підписаний від козацької старшини кошовим отаманом Костем Гордієнком та затверджений шведським королем Карлом XII, договір, однак, не набув чинності, оскільки був написаний в умовах вигнання.
1746 • Поразкою шотландських опполченців у бою проти англійських військ біля Каллодена (Шотландія) закінчилась остання спроба дому Стюартів вернути англійський престол, яка увійшла в історію як Друге якобистське повстання. Битва біля Каллодена також стала останньою польовою битвою на території острова Великобританія.
1863 • У Тулоні (Франція) спущено на воду «Plongeur» (фр. «Нирець») — найбільший підводний човен XIX століття. Він мав 43 метри у довжину і була першою субмариною із з механічним приводом гвинта; могла розвивати швидкість до 5 вузлів при максимальному зануренні 10 метрів і дальністю автономного плавання до 9 кілометрів. Основним озброєнням човна була дистанційно керована міна, закріплена на кінці 10-метрового жердини на носовій частині. Човен «Plongeur» став прототипом коробля «Наутилус», описаному у фантастичному романі Жюля Верна «20 000 льє під водою», що побачив світ у 1869 році.
1867 • Прийнято конституцію Північнонімецького союзу, який об’єднував 22 держави північної Німеччини під гегемонією Пруссії. Це була перша федеральна німецька держава в історії Німеччини, яка лягла в основу створення німецької національної держави.
1912 • Американка Гаррієт Куімбі стала першою жінкою у світі, що перелетіла Ла-Манш літаком — за 59 хвилин вона перелетіла з Дувра в Кале.
1917 • Після десяти років еміграції лідер російських більшовиків Володимир Ленін повернувся до Петрограду, столиці Росії. Він закликав до повалення Тимчасового уряду і взяття влади радами робітничих, солдатських і селянських депутатів. Оголошений властями “німецьким агентом”, у липні Ленін був змушений переховуватись у Фінляндії, але завдяки підтримці масами його заклику до “миру, землі і хліба” більшовикам вдалось завоювати більшість у Петроградській раді.
1922 • Під час Генуезької конференції з економічних та фінансових питань в Рапалло, поблизу Генуї, підписано договір між РРФСР і Німеччиною, котрий передбачав відновлення дипломатичних стосунків між двома країнами, які по завершенні Першої світової війни опинились в умовах політичної ізоляції, відмову від взаємних економічних та фінансових претензій і встановлення “особливих стосунків” в галузі воєнно-технічного співробітництва.
НОВІТНЯ ІСТОРІЯ
1942 • Острів Мальта нагороджено Георгіївським хрестом за героїзм і мужність, проявлену у протистоянні нападам Німеччини. Це був перший випадок, коли така висока нагорода вручалась котрійсь із територій Британської Співдружності.
1943 • У швейцарському місті Базель хімік Альберт Гофманн, що працював у фармацевтичній лабораторії Sandoz, випадково спожив диетиламід лізергінової кислоти, медичний препарат під кодовою назвою LSD-25, синтезований ним ще в 1938 році в ході наукових досліджень.
1945 • Поблизу Данцигської бухти радянський підводний човен «Л-3» торпедував німецький корабель «Гойя», що привело до загибелі від 6 до 7 тисяч чоловік — одна з найбільших морських катастроф.
1945 • 7-а армія США зайняла німецькі міста Нюрнберг і Штутгарт, а війська 1-го, 2-го Білоруських та 1-го Українського фронтів Радянської армії почали Берлінську операцію, вирішальну операцію Другої світової війни в Європі.
1945 • Розпочалась остання великомасштабна наступальна операція радянських військ у Другій світовій війні на східному фронті, у ході якої Червона Армії зайняла столицю Німеччини і поклала кінець війни в Європі.
1947 • Під час виступу в Палаті представників штату Південна Кароліна політик і мультиміліонер Бернард Барух вперше вжив словосполучен “холодна війна” для характеристики стосунків між Сполученими Штатами та Радянським Союзом. З тих пір цей термін став загальновживаним, увійшов до лексикону практично всіх мов і протягом наступних 40 років став використовуватись для позначення стану воєнно-політичної конфронтації держав з різними політичними системами.
1970 • У віденському палаці Бельведер розпочались радянсько-американські переговори про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ОСО). Їх підсумком стало підписання 26 травня 1972 року в Москві угоди ОСО-1 терміном на 5 років.
1972 • З мису Канаверал (штат Флорида) запущено американський космічний корабель “Аполлон-16”, який став п’ятим з шести американських місій до Місяця. 20 квітня астронавти Джон Янг і Чарльз Дюк зійшли на поверхню супутника Землі і пробули на ній протягом трьох діб, виконали 20-годинну програму вивчення поверхні Місяця і при допомозі самохідного апарту “Lunar Rover” зібрали близько центнера зразків грунту. 23 квітня Янг, Дюк і Томас Маттінглі відправились у зворотний політ до Землі і через чотири дні успішно приводнились в Тихому океані.
1972 • В англійському місті Суррі свій перший концерт дала британська група Electric Light Orchestra.
НАШ ЧАС
1991 • Президент США Джордж Буш заявив про створення зони безпеки на півночі Іраку для близько 2 мільйонів курдських біженців, що були змушені залишити свої домівки після того як у кінці березня іракська авіація здійснила нальоти на курдські райони, а республіканська гвардія Саддама Хусейна зайняла міста Кіркук, Ербіль та Дахук. Від голоду, тяжких кліматичних і побутових умов щодня вмирало близько 2 тисяч курдів-втікачів. У травні-червні 200 тисяч біженців повернулись в зону безпеки, де їх охороняли спочатку війська антиіракської коаліції, а потім — підрозділи ООН.
2000 • В інтернеті з’явилося видання «Українська правда», засноване та редаговане Георгієм Гонгадзе.
2003 • На самміті Євросоюзу в Афінах підписано договір про вступ до ЄС десяти нових членів – Угорщини, Польщі, Словаччини, Словенії, Чехії, Кіпру, Мальти, Латвії, Литви і Естонії. Усі ці країни формально приєдналися до Євросоюзу 1 травня 2004 року, коли угода набрала чинності. Ратифікація договору пройшла в парламентах 15 держав – діючих членів ЄС. Текст договору про прийняття до ЄС нових членів нараховує 4900 сторінок. Урочиста церемонія його підписання пройшла біля підніжжя афінського Акрополя.
Народились 16 квітня
1495 – 21 квітня 1552 • Петер Апіан, німецький астроном («Cosmographia», 1524; «Astronomicum Caesareum», 1540). 525 років з дня народження.
1497 – 6 липня 1571 • Морі Мотонарі, самурай, полководець середньовічної Японії періоду Сенґоку.
1646 – 11 травня 1708 • Жуль Ардуен-Мансар, французький архітектор, придворний архітектор Людовика XIV;
1660 – 11 січня 1753 • Ганс Слоун, англійський медик, натураліст, колекціонер, президент Лондонського королівського товариства; на підставі його збірки книг, манускриптів, історичних знахідок було створено (1759) Британський музей (нині — Національна бібліотека і музей Великої Британії). 360 років з дня народження.
1673 – 4 травня 1722 • Клод Жилло, французький художник і гравер.
1841 – 27 жовтня 1920 • Христина Данилівна Алчевська, український педагог, організатор народної освіти.
1844 – 12 жовтня 1924 • Анатоль Франс (Жак Анатоль Франсуа Тібо), французький письменник (“Злочин Сільвестра Боннара”, “Сучасна історія”, “На білому камені”, “Острів пінгвінів”), лауреат Нобелівської премії (1921).
1867 – 30 травня 1912 • Вілбер Райт, американський авіаконструктор, льотчик, піонер авіації; старший з братів Райт, котрі першими у світі здійснили політ на літаку з двигуном внутрішнього згорання (1903).
1886 – 18 серпня 1944 • Ернст Тельман, лідер Комуністичної партії Німеччини часів Веймарської республіки.
1889 – 25 грудня 1977 • Чарльз Спенсер Чаплін, англійський актор, режисер, сценарист, композитор (“Золота лихоманка”, “Вогні великого міста”, “Волоцюга”, “Нові часи”, “Великий диктатор”), один із засновників кінокомпанії United Artists, лауреат премії «Оскар» за внесок у кіномистецтво (1971).
1919 – 26 липня 2009 • Мерс(ьє Філіп) Каннінгем, американський хореограф, реформатор сучасного танцю.
1921 – 28 березня 2004 • Пітер Устінов, англійський актор, лауреат премії «Оскар» (“Спартак” [1960], “Топкапі” [1964]; “Quo Vadis”, “Смерть на Нілі”), режисер (“Хаммерсміт вийшов на волю”), продюсер, письменник (“Романов і Джульєтта”, “Крамнегел”).
1924 – 14 червня 1994 • Генрі Манчіні (Енріко Нікола Манчіні), американський композитор, лауреат чотирьох премій «Оскар» (“Місячна ріка” [1961], “Дні вина і троянд” [1962]; “Рожева Пантера”, “Ромео і Джульєтта”), 20 нагород “Гремі”.
1927 • Бенедикт XVI (Йозеф Алоіс Ратцингер), 265-й Папа Римський (з 19 апреля 2005).
1940 • Маргрете II, королева Данії (з 1972 р.), дочка короля Фредеріка IX. 80 років з дня народження.
1941 • Сергій Петрович Никоненко, російський кіноактор (“Люди і звірі”, “Незакінчена п’єса для механічного піаніно”, “Каменська”, “Самітня жінка бажає познайомитись”, “Інспектор ДАІ”), режисер (“Птахи над містом”, “Циганське щастя”).
1947 • Карім Абдул-Джаббар (Фердінанд Льюіс Алсіндор), американський баскетболіст (“LA Lakers”, “Milwaukee Bucks”), шестиразовий чемпіон НБА, рекордсмен НБА: 1560 зіграних матчів, 38387 зароблених очок, 15387 голів зі гри, 3189 блокшотів.
1954 • Еллен Баркін, американська актриса (“Раніше жінки мали крила”, “Ніжні вибачення”, “Погана компанія”, “Море кохання”, “Людина-неприємність”, “Кара небесна”, “Фанат”).
1957 – 9 червня 2010 • Олександр Олексійович Зінченко, український політик.
1960 • П’єр Літбарскі, німецький футболіст, чемпіон світу (1990). 60 років з дня народження.
1965 • Мартін (Фіцджеральд) Лоуренс, американський кіноактор («Нічого втрачати», «Погані хлопці», «Національна безпека»), комік. 55 років з дня народження.
Померли 16 квітня
69 • Марк Сальвій Отон, 7-й римський імператор (69). 1951 рік тому, в 37 років (нар. 25 квітня 32 р.).
1113 • Святополк II (Святополк Ізяславич), князь полоцький (1069—1071), новгородський (1078—1088), турівский (1088—1093), Великий князь київський (1093—1113); син Ізяслава I Ярославовича, внук Ярослава I Мудрого, зять Олексія I Комніна. 907 років тому, в 63 роки (нар. 8 листопада 1050 р.).
1689 • Афра Бен, англійська письменниця, поетеса і драматург, один з найвизначніших авторів епохи Реставрації; вважається першою професійною письменницею в Англії. 331 рік тому, в 49 років (нар. 10 липня 1640 р.).
1788 • Жорж Луї Леклерк де Бюффон, французький природознавець, автор 36-томної “Природничої історії” (1749-1788), в котрій висунув ідею єдності рослинного і тваринного світу. 232 роки тому, в 81 рік (нар. 7 вересня 1707 р.).
1828 • Франсиско-Хосе де Гойя, іспанський живописець і гравер, академік Мадридської Академії наук. 192 роки тому, в 82 роки (нар. 30 березня 1746 р.).
1850 • Марія Тюссо (Гросгольц), німецький скульптор, організатор першого і найзнаменитішого музею воскових фігур в Лондоні. 170 років років тому, в 89 років (нар. 1 грудня 1761 р.).
1927 • Гастон Леру, французький письменник (“Привид опери”). 93 роки тому, в 59 років (нар. 6 травня 1868 р.).
1962 • Ясунарі Кавабата, японський письменник (“Снігова країна”, “Стогін гори”), лауреат Нобелівської премії (1968). 58 років тому, в 63 роки (нар. 11 червня 1899 р.).
1991 • Дейвід Лін, англійський кінорежисер (“Міст через ріку Квай”, “Лоуренс Аравійський”, “Доктор Живаго”). 29 років тому, в 83 роки (нар. 25 березня 1908 р.).
1994 • Ральф Волдо Еллісон, американський письменник (“Невидимка”), публіцист (“Примара і дія”). 26 років тому, в 80 років (нар. 1 березня 1914 р.).
2015 • Олесь Олексійович Бузина, український публіцист, есеїст, телеведучий. 5 років років тому, в 46 років (нар. 13 липня 1969 р.).
