30 квітня Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №2769, який передбачає зменшення розміру грошової застави для кандидатів у мери та кандидатів за виборчими списками партій обласних і міських рад.
Наша команда перша прочитала цей законопроєкт, порахувала і жахнулася: вперше в нас і в світі партії мільярдерів вирішили, що тільки через їхні партії можна стати депутатами місцевих і обласних рад.
Щоб балотуватися в Київську міську раду, треба заплатити більше 4 мільйонів, у Львівську міську раду – більше 1 мільйона, у Харківську – більше 2 мільйонів. А щоб на мера – ще таку саму суму заплатити.
Ясно, що народ сказав, що це просто неприпустима річ, і ці суми зменшили в 9 разів. Для Києва застава тепер буде 460 тисяч і 460 тисяч – мільйон гривен теж на вулиці не валяється, але це все-таки не 8 мільйонів.
Проголосували в першому читанні. Саме цікаве, що заблокували розгляд в цілому головну цифру. Хто? Партія Медведчука, вся група Коломойського і утримались, а значить, проголосували проти, депутатські фракції Порошенка і Тимошенко.
Прості вчителі зможуть брати участь у місцевих виборах, але їм треба попроситися – прийти до Медведчука, до Коломойського або до Тимошенко – і сказати: “Візьміть нас в список, бо у вас багато грошей. Ми взагалі вашу партію не підтримуємо, але в тій партії, яку ми підтримуємо, немає сотень мільйонів, тому ми прийшли до багатої партії”.
Це називається введення матеріального цензу. Як було в часи імперії, коли тільки багаті люди мали право балотуватися.
Тоді проголосували всі. Але треба визнати, що і команда Вакарчука, і команда Зеленського зрозуміла, що зробила помилку, і зараз голосувала за зменшення застави. Але що парадоксально для мене – що партія Медведчука, Порошенка, Тимошенко і група Коломойського уперлася рогом. Вони вважають, що конкурентів треба збити фінансами.
З одного боку, ці партії ні копійки не дали на охорону здоров’я і вчепилися за бюджетні гроші і розміщують політичну рекламу, а з другого, вони намагаються зробити все, щоб інші політичні сили не мали можливості брати участь у виборах.
Давайте тоді продамо посади мерів з аукціонів, якщо ви залишаєте таку заставу, тому що абсолютна більшість людей не матиме можливості балотуватися.
Я сподіваюся, що ми з конструктивною критикою переконаємо ці партії і в другому читанні законопроєкт буде прийнятий.
Але історія з місцевими виборами не зупиняється. Там є свіжа ідея. Якщо застава буде зменшена, то обговорюється такий варіант: буде рахуватися ваша можливість впливати на ситуацію якогось містечка, якщо ви по всій країні наберете більше як 5%.
Тобто є ідея зберегти тільки великі партії, які фінансуються олігархами і бюджетом. Наприклад, якщо у Львові ви набрали 90%, а в Черкасах 50%, а по всій країні ваша партія набрала 4,99%, то ви не маєте жодного депутата.
Це так само повний абсурд, ніде в світі такого немає.
Але поки що це тільки обіцянка керівників “Слуги народу” і деяких великих олігархічних партій, які їх підтримують. Закону ще немає. Давайте поки що розберемося із заставою, спробуємо її зробити адекватною, а потім почнемо думати, що робити з іншими бредовими і неадекватними ідеями.
