Публіцист, перекладач, журналіст, лікар, мировий суддя — Василь Никодимович Вовк-Карачевський належить до «золотого списку» громадсткх діячів, які плекали і пропагували все українське навіть тоді, коли це заборонялося владою.
В.Вовк-Карачевський народився 8
травня 1834 р.
у с. Британи
(нині – Дуболугівка) на Чернігівщині, у старовинній дворянській сім’ї.
Крім Василя, в родині було ще двоє синів — Никодим і Григорій. Всі діти
отримали хорошу домашню освіту, потім навчались у Ніжинському юридичному ліцеї,
заснованому князями Олександром та
Іллею Безбородьками.
По закінченні ліцею Василь вступив до Київського Свято-Володимирського університету, 1856 р. отримав фах лікаря. Разом з братами та найближчим другом Олександром Кониським вступив до таємної Київської «Старої громади». (Принагідно зауважимо, що, вступаючи до «Громади», учасники присягали послуговуватися вдома винятково українською мовою; виховувати дітей свідомими українцями; допомагати родині заарештованого чи померлого товариша, а його дитину брати на виховання; десятину всього заробітку щомісяця передавати на українську справу).
В.Н.Вовк-Карачевський був відомим лікарем, мав широку практику, добрий заробіток,
придбав власне житло. Надавав його, до речі, для слухання приватних лекцій В.Антоновича з
історії України, відзначення шевченківських дат, проведення літературних
вечорів.
Як журналіст і публіцист В.Вовк-Карачевський співпрацював з галицькою «Основою»,
«Правдою» та іншими українськими виданнями: підготував для них чималу низку
статей. Зробив також виклад Євангелія сучасною на тоді українською мовою.
В серії «Руська історична бібліотека» вийшли в перекладі В.Вовк-Карачевського праці М.Костомарова, В.Антоновича, М.Дашкевича,
Д.Іловайського.
Окремо вийшла друком у його перекладі книга Дж.Кеннана «Сибір». У «Кивській
старовині» друкувалися спогади публіциста.
Коли громадівці вирішили створити великий тлумачний словник української
мови, до справи взялися В.Вовк-Карачевський, О.Кістяківський і В.Науменко.
Впродовж 20 років збирали матеріал, ретельно переховуючи його, і 1902р.
звернулися до Б.Грінченка з пропозицією взяти на себе місію укладача й
редактора видання. Нині воно відоме як
«Словник Б.Грінченка».
Вже по смерті В.Вовк-Карачевського, 1899 р., вийшло друком його дослідження
«Канів і його коротка історія».
Син видатного українського діяча – історик Василь Вовк-Карачевський-молодший
– був членом IІ Державної думи Російської імперії (входив до складу
української думської фракції).
У вересні 1919 р. заарештований і закатований більшовиками у
в’язниці.
«Рідна країна»
