3 червня 1837 року була видана постанова, яка передбачала видання періодики при губернських правліннях. Саме це положення передувало появі на Поділлі першої газети. Того дня було затверджено Положення про порядок провадження справ у губернських правліннях Російської імперії, один із параграфів якого передбачав видання при кожному губернському правлінні «губернських відомостей». Перша газета Поділля почала виходити щосуботи з січня 1838 року. З 1885 року — щосереди й щосуботи. Складалося видання з двох частин: офіційної та неофіційної. Незмінно друкувалася в друкарні Подільського губернського правління. Газета виходила майже 80 років, що є рекордом для Кам’янця-Подільського, й жодного разу не змінювала назви. Востаннє видана 6 травня 1917 року.
3 червня 1899 року польський журнал повідомляв про зміну власника Славутської кліматичної оздоровниці та кумисолікувального санаторію. Інформацію опублікував «Tygodnik Illustrowany» («Ілюстрований тижневик»), він виходив у Варшаві в 1859–1939 роках і поширювалося не лише на території Польщі, а й в інших землях Російській імперії. У матеріалі часопису йшлося, що новим власником (спадкоємцем) став Роман-Даміан Сангушко. Інформацію подавали разом з портретом князя, відзначаючи: «така зміна піде тільки на користь курорту. Адже доля щедро вділила князеві як добру благодійницьку волю, так і засоби для їх громадянського застосування». Керувати закладом князь довірив доктору Г. Добжицькому та своєму домашньому лікарю Т. Дзєжбіцькому.
Заснував кумисолікувальну здравницю у Славуті князь Роман Сангушко, у 1876 році. Заклад став унікальним, оскільки аналогів йому не було у всій імперії, тому його робота викликала неабияке зацікавлення преси того часу. Деякі джерела говорять і про те що у 1904 році, у Славуті на лікуванні перебувала Леся Українка.
3 червня 1919 року в Камянець-Подільський, звільнений від більшовицьких військ, вступили підрозділи армії УНР. Услід за ними прибули Директорія, уряд і різні міністерства Української республіки. Тоді було прийняте рішення зробити місто над Смотричем тимчасовою столицею УНР. Про діяльність УНР аж до середини листопада 1919 року (саме стільки тривала «Кам’янецька доба Директорії УНР») розповідали такі часописи, як «Україна», «Новий шлях», «Трудова громада», «Визволення», «Селянська громада», «Шлях» та ін. Вони мали на меті інформувати місцеве населення, війська гарнізону про заходи, які українська влада здійснювала у різних сферах життя держави і суспільства, і тим самим завойовувати більше прихильників на бік Української республіки, що була у важкому становищі.
В той самий час Українська армія, продовжувала наступ і у напрямку Проскурова. Ранком 3 червня 1919 року Українська армія прорвала фронт Червоної Армії в районі Волочиська та Чорного Острова. Забезпечила прорив Запорізька група армії УНР чисельністю до 3 тисяч багнетів, 20 кулеметів і 8 гармат.
У 2011 році сайт «Є» писав про Ямпільське святе джерело. Воно б’є просто з-під землі неподалік селища Ямпіль, що на Білогірщині. І хоч ні дату заснування, ні чому з давніх-давен називають його «святим» ніхто пояснити не може, проте кажуть що воно цілюще. Місцевий священик розповів, що спеціально досліджував історію підземних джерел, але ні у місцевих музеях, ні в архівних матеріалах йому не вдалося нічого знайти. Попри це, було вирішено джерело освятити. Над джерелом встановили хрест. А місцеві мешканці розповіли що вода цілюща, особливо допомагає тим, хто має проблеми з ногами.
2018 року 3 червня у Шепетівці відбувся «Велодень». Велосипедисти проїхались вулицями райцентру та шосейними дорогами, загалом подолавши 15 кілометрів. Участь у заході взяло понад 70 шанувальників велотранспорту.
Даша ПАСТЕРНАК, Юна МІТРАШКО
