Словник української мови (Інститут мовознавства АН УРСР, за ред. І.К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980) зазначає, що «домогосподарка» — це «Жінка, яка веде домашнє господарство і не працює на якомусь підприємстві або в якійсь установі; домашня господарка». Нам,щоправда, більше до вподоби інший варіант – «домогосподиня».І звучить шанобливіше, і не калькує російське «домохозяйка». Але позаяк вживають і одне, й інше – то вже хай як є.
Слід сказати, що це поняття вперше з’явилося на початку ХІІІст. і застосовувалося щодо жінок – зазвичай заміжніх – які керують сім’єю та домашнім господарством.
Багато хто і нині вважає, що праця домогосподині – неважка і зовсім не складна. Одначе, згідно з дослідженням, що його провели 2014р. у США, домогосподарки працюють удома – на різних робочих місцях – 94 години на тиждень. Така зайнятість, скажімо, на виробництві дає змогу отримувати зарплатню 113 568 доларів на рік.
Домашня робота циклічна, а отже, нескінченна. Вона ненормована, а її результати – не вельми помітні. Бо ж комфорт і затишок у оселі сприймаються скоріше як звичайні речі, а не як результат чиїхось зусиль. Але, як сказала представниця Мексиканського Національного інституту жінок Габріела Дельгадо: «Відкладіть убік ганчірки й сковорідки. Тоді, коли ви відмовитеся від домашньої роботи, ваші рідні повною мірою оцінять її соціальну та економічну значущість».
Отже, Міжнародний день домогосподині й домогосподаря – це присвята всім, хто опікується родинними затишком і благополуччям.
До речі, про домогосподаря: років з 15 тому в Італії створилася перша у світі асоціація домогосподарів. До неї входять одружені чоловіки, які прагнуть займатися домогосподарством. Ну, тобто всім удома: прибирати, готувати, чистити посуд…
В Україні, на відміну від «цивілізованої Європи», все ще існує думка – надто в чоловічому середовищі – що домогосподиня «сидить вдома», тобто нічого не робить. Ще одна візія: домогосподарка – це така тітонька в халаті, недоглянута, хронічно втомлена, байдужа до світу за стінами її оселі.
Спробуймо розвінчати «найпопулярніші» міфи про домогосподинь.
1.Домогосподарка не заробляє.
Більшість домогосподинь (і домогосподарів, бо вони таки є) нерідко працюють по 20 годин на добу, сім днів на тиждень, 365 днів на рік. Без вихідних, відпусток і походів «на лікарняний».
Численні дослідження показують, що жонаті чоловіки заробляють більше, ніж неодружені. Однак лише в тому випадку, якщо жінка залишається вдома і виконує всю домашню роботу.
Ще кілька слів – про вартість послуг, які отримує родина безкоштовно, коли їх надає «рідна» домогосподарка. Уявімо, що всю домашню роботу – прання, прасування, прибирання, готування їжі й купу іншого – виконує найнята хатня робітниця. Скільки б це коштувало? Ми поцікавилися.
В Києві вартість послуг щоденного прибирання, миття поверхонь, меблів та техніки, винесення сміття та генерального прибирання коштує від 15 тис.грн. на місяць. Закупівля продуктів, приготування сніданку, обіду, вечері, прибирання після готування коштують 500, а то й 700 гривень на день.
Няня для малюка «обійдеться» у кругленьку суму до 15 тис.грн, а няня-вихователька – до 22 тис.грн на місяць.
Але ж усе це – і багато-пребагато іншого – наші домогосподині роблять безкоштовно. При цьому час перебування на такій «легкій» роботі не зараховується до трудового стажу.
2.Бути домогосподаркою — наука нехитра.
Ця професія передбачає постійне самовдосконалення у режимі обмеженого часу. Наскільки нам відомо, вже згадувані італійські чоловіки з асоціації домогосподарів були просто шоковані тим обсягом і розмаїттям робіт, який завдають собі на плечі жінки, «сидячи вдома». Приготувати сніданок для чоловіка та дітей; відвести дітей до школи (садочка); прибрати в оселі; приготувати обід; забрати дітей зі школи (садочка); нагодувати дітей обідом і вивчити з ними уроки; приготувати вечерю; випрати й попрасувати одяг; нагодувати вечерею чоловіка, не забуваючи виявити жваве зацікавлення тим, як у нього пройшов день…
3. Домогосподарка в халаті.
Насправді образ дами в капцях і халаті, занедбаної, розповнілої, буркотливої (що там іще?) – давно у минулому. Теперішні домогосподині переважно і про свій зовнішній вигляд дбають, і театри та кав’ярні відвідують, і літературними новинками цікавляться.
Аби перебувати «у формі», чимало з них навідуються до спортзалів, роблять ранкові пробіжки та вправи чи виходять на прогулянки (не обов’язково з собакою)…
Десять років тому українські домогосподині об’єднались, аби відстоювати свої права. Вони вимагають визнати домогосподарство фахом і внести його до державного реєстру професій; змінити законодавство про працю таким чином, щоб мати соціальні гарантії та належну пенсію; встановити гнучкий графік роботи для тих, хто має маленьких дітей; законодавчо унеможливити дискримінацію під час прийому на роботу для тих, у кого маленькі діти. При цьому йдеться не лише про жінок, а й про чоловіків, яким довелося стати домогосподарями.
На жаль, поки що позиція владців, вочевидь, співпадає з позицією тих, хто вважає, що бути домогосподаркою (домогосподарем) – це «сидіти вдома, нічого не роблячи»…
Подякуймо (і не лише в день «професійного свята») нашим рідним домогосподиням і домогосподарям за тепло і затишок. Знайдімо спосіб і можливості зменшити навантаження. Хоча б — візьмімо на себе частину їхньої праці.
Підготувала Олена Бондаренко,
