167-й день року за Григоріанським календарем – до закінчення року залишилось 199 днів. Іменинники – Іван, Никифор, Уляна, Юлія (Юліанія). В Азербайджані святкують День національного порятунку, у Вірменії відзначають День прапора.
Головні події 15 червня
• Велика хартія вольностей, 1215
• Вільгельм II — останній кайзер Німецької імперії, 1888
• Перший трансатлантичний безпосадковий переліт, 1919
• Радянська окупація країн Балтії, 1940
Всі події 15 червня
763 до н. е. • Відбулось сонячне затемнення, яке використовується як основа хронології подій Стародавнього Близького Сходу і, зокрема, історії Месопотамії.
СЕРЕДНІ ВІКИ
653 • За наказом імператора Константа II у Римі заарештовано так і не затвердженого ним папу Мартина I і богослова Максима Сповідника, активних борців з єрессю монофелітів. Вони були доставлені до Константинополя і після публічних тортур відправлені у заслання, де невдовзі й померли.
1215 • Під натиском повсталої проти нього аристократії, англійський король Іоанн Безземельний скріпив своєю печаткою «Велику хартію вольностей» («Magna Carta»), 63 статті котрої гарантували права і привілеї феодальної знаті, надання свободи дій церкві і зобов’язували короля дотримуватися усталених норм права.
1300 • Сеньйор Біскаї Дієго Лопес V видав указ про заснування міста Більбао.
1502 • Під час своєї останньої експедиції Христофор Колумб відкрив острів Мартініку.
1520 • Папа римський Лев X видав першу буллу «Повстань, Господи!» («Exsurge Domine»), спрямовану проти Мартіна Лютера. Під загрозою відлучення від церкви він вимагав від Лютера протягом 60 днів покаятися і давав йому ще 60 днів, щоб самому оголосити про це в Римі. Лютер мав зректися від сформульованих ним раніше 95 тез. У своєму документі папа схвалив спалення Ієроніма Празького на Констанцькому соборі і підтримав тих німецьких князів, які проводили політику «винищення німецьких єретиків». Восени посланник папи Йоганн Екк зачитав буллу в ряді імперських міст. 10 грудня 1520 року, напередодні закінчення відведеного йому піврічного терміну, Мартін Лютер публічно перед своїми студентами та жителями Віттенберга спалив папську буллу і 3 січня 1521 року він був відлучений від церкви новою папською буллою.
НОВА ІСТОРІЯ
1667 • Французький лікар Жан-Батист Дені здійснив перше задокументоване переливання крові людини — він перелив близько 12 унцій овечої крові, відсмоктаної п’явками, 15-річному хлопчику. Дитина вижила, як вважається, завдяки невеликій кількості перелитої крові.
1752 • Пошмейстер Пенсільванії Бенджамін Франклін в експерименті з повітряним змієм довів електричне походження блискавки.
1775 • За наказом російської імператриці Катерини II війська під командуванням генерал-поручика Петро Текелія зруйнували Запорізьку (Підпільненську) Січ. Вона була здана без бою кошовим отаманом Петром Калнишевським, який не мав достатньо війська, щоб захищати Січ. Разом із козацькою старшиною його було заарештовано і решту свого життя він провів у Соловецькому монастирі. Козацьке військо було розпущено, а на місці Січі з часом виникло село Покровське, яке в 1950-ті роки опинилося під водами штучного Каховського моря.
1775 • Другий Континентальний конгрес одноголосно проголосив Джорджа Вашингтона командувачем американської армії.
1785 • Французи Жан Франсуа Пілатр де Розьє і Поль де Роман стали першими жертвами повітроплавання — при спробі перетнути Ла-Манш іх повітряна куля загорілась і впала на землю.
1826 • В Константинополі спалахнуло повстання яничар, невдоволених військовою реформою султана Махмуда, котра передбачала реорганізацію армії на європейський манер. Протягом дня було розграбовано палац великого візиря і яничари зажадали страти вищих військових сановників. У відповідь султан наказав оточити яничар на одній з площ міста і розстріляти натовп. Загинуло близько 7 тисяч чоловік, а після придушення бунту було страчено ще близько тисячі.
1844 • Ньюйоркець Чарльз Гудієр отримав патент на метод вулканізації каучука, відкритий ним в 1839 році. Його винахід став широко використовуватись у автовиробництві, але сам автор винаходу так і не розбагатів, померши в злиднях.
1846 • Підписанням Орегонського договору закінчився багаторічний конфлікт між США та Великою Британією щодо Території Орегон. Демаркацію кордону між двома країнами було проведено по 49-й паралелі і США отримали контроль над майбутніми штатами Орегон, Монтана, Вашингтон і Айдахо, а до Британської Канади відійшв острів Ванкувер, сучасні провінції Ванкувер та Альберта і частина басейну ріки Колумбія.
1869 • Американець Джон Хайат з Нью-Джерсі отримав патент на целулоїд, пластичну масу на основі розчину колоїду з камфорою.
1873 • Після трьох років пошуків легендарної гомерівської Трої німецький археолог Генріх Шліман знайшов приблизно 100 прикрас із золота, срібла та інших металів, які він назвав «скарбом Пріама». Пізніше було доведено, що знайдений Шліманом скарб належав царю, який жив за тисячу років до Пріама.
1888 • Всього після 99 днів правління помер імператор Німеччини і король Пруссії Фрідріх III Гогенцоллерн і на престол зійшов його старший син 29-річний Вільгельм II, якому випала доля стати третім і останнім кайзером Німецької імперії.
1896 • У результаті землетрусу силою 7,2 бали утворилось цунамі, яке стало одним із найрувнівніших в історії Японії — було зруйновано більше 9 тисяч будинків і загинуло понад 22 тисячі людей.
1910 • Розпочалась друга полярна експедиція капітана Роберта Скотта — дерев’яний трищогловий паровий барк «Терра Нова» відплив з Кардіффа (Уельс) до берегів Антарктиди з метою досягнення Південного полюса.
1916 • У Сіетлі відбувся політ перший політ першого гідролітака B&W, зконструйованого Вільямом Боїнгом.
1919 • Британці капітан Джон Вільям Алкок і лейтенант Артур Браун, подолавши за 16 годин 27 хвилин на літаку компанії «Вікерс Вімі» відстань 3190 км, приземлились в ірландському містечку Кліфден, сталии першими у світі авіаторами, хто здійснили безпосадковий переліт через Атлантику. За цей політ вони були удостоєні лицарського звання і премії в сумі 10 тисяч фунтів від лондонської газети «Дейлі Мейл».
НОВІТНЯ ІСТОРІЯ
1940 • Незважаючи на прийняття ультиматуму про зміну уряду і дозвіл на розміщення на своїй території необмеженого контингенту Червоної Армії, радянські війська окупували Литву, а наступного дня — Латвію і Естонію. За результатами проведених через місяць парламентських виборів в усіх трьох країнах перемогли прокомуністичні сили і на початку серпня Литва, Латвія і Естонія увійшли до складу СРСР на правах радянських республік.
1947 • На Всеіндійському конгресі в Делі прийнято британський план розділу Індії на власне Індію і нову незалежну державу Пакистан.
1954 • В Базелі (Швейцарія) засновано Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА), до якого увійшли федерації футболу 25 країн. Першим генеральним секретарем УЄФА було обрано француза Анрі Делоне, а президентом — датчанин Еббе Шварц. Сьогодні до УЄФА входять 54 країни.
1956 • На виступі групи The Quarrymen вперше зустрілись 16-річний Джон Ленон та 14-річний Пол Маккартні.
1960 • У Нью-Йорку відбулась премєра фільму Біллі Вайлдера «Квартира» з Ширлі Маклейн і Джеком Леммоном у головних ролях. Фільм був номінований на «Оскар» у 10 номінаціях і виграв у 5-ти, в тому числі в номінації «Кращий фільм». Акторські роботи Леммона і Маклейн були відзначені преміями «Золотий глобус» і BAFTA. За версією Американського інституту кіномистецтва фільм «Квартира» входить в список 100 кращих американських фільмів за 100 років.
1970 • Вперше членом англійської Палати лордів став актор — за заслуги в галузі театрального мистецтва Лоуренс Олів’є отримав звання пера.
1977 • В Іспанії відбулись перші за останні сорок років вільні парламентські вибори. Перемогу на них прихильники прем’єр-міністра Адольфо Суареса з Союзу демократичного центру, які отримали 165 з 350 місць в нижній палаті і 106 з 207 місць — у верхній. До парламенту також пройшли Соціалістична робітнича і Комуністична партії, а також партії баскських і каталонських сепаратистів.
1979 • На екрани США вийшов фільм «Роккі 2» з Сильвестром Сталлоне в головній ролі. Стрічка мала величезний касовий успіх і увійшла до трійки найкасовіших фільмів 1979 року на північно-американському і світовому ринку.
НАШ ЧАС
1993 • До влади в Азербайджані повернувся Гейдар Алієв — він став Головою парламенту. 25 червня, після відставки Абульфаза Ельчибея, Алієв став виконувачем обов’язків президента Азербайджану. Парламент республіки оголосив цей день Днем національного порятунку.
1993 • Ізраїль та Ватікан встановили повні дипломатичні стосунки.
2001 • Китай, Росія, Казахстан, Таджикистан, Киргизія і Узбекистан підписали угоду про створення Шанхайської организації співробітництва (ШОС), метою якої проголошувались “зміцнення стабільності та безпеки на просторі, що об’єднує держави-учасники, боротьба з тероризмом, сепаратизмом та екстремізмом, розвиток економічного співробітництва, енергетичного партнерства, наукова та культурна взаємодія”.
2012 • Американський акробат і еквілібрист Нік Валленда став першою людиною, яка пройшла по канату над Ніагарським водоспадом. Це досягнення було внесене до Книги рекордів Гіннесса.
Народились 15 червня
1330 – 8 червня 1376 • Едвард Плантагенет, принц Вельський (Чорний принц), англійський полководець часів початку Столітньої війни — отримав перемоги в битвах при Кресі (1346) і Пуатьє (1356); старший син короля Едуарда III Плантагенета, батько короля Річарда II; першим в Англії отримав титул герцога (герцог Корнуольський). 690 років з дня народження.
1594 – 19 листопада 1665 • Ніколя Пуссен, французький живописець, філософ.
1843 – 4 вересня 1907 • Едвард Гріг, норвезький композитор, піаніст, диригент.
1914 – 9 лютого 1984 • Юрій Володимирович Андропов, радянський політичний діяч, керівник КДБ СРСР (1967-82 рр.), генеральний секретар ЦК КПРС (1982-84 рр.).
1920 – 24 лютого 2003 • Альберто Сорді, італійський комедійний актор (“Білий шейх”, “Мамині синки”), режисер (“Італієць в Америці”, “Я знаю, що ти знаєш, що я знаю”). 100 років з дня народження.
1936 – 10 січня 2018 • Михайло Михайлович Державін, російський актор тетру (Театр Сатири), кіно (“Бабник”, “Моя морячка”) і естради.
1941 – 3 серпня 1987 • Іван Васильович Миколайчук, український режисер, актор (“Тіні забутих предків”, “Білий птах з чорною відзнакою”, “Захар Беркут”, “Тривожний місяць вересень”, “Вівілон ХХ”, “Легенда про княгиню Ольгу”), письменник.
1943 – 5 грудня 2017• Джонні Холлідей (Жан-Філіпп Смет), французький рок-співак.
1947 – 25 січня 2015 • Деміс Руссос, грецький співак («Rebecca», «From Souvenirs To Souvenirs», «Goodbye my love, goodbye», «Aphrodite’s Child»).
1949 • Саймон Коллоу, американський актор (“Ейс Вентура: Поклик природи”, “Чотири весілля і одні похорони”, “Кімната з видом”, “Амадеус”).
1950 • Нодді (Невілл) Холдер, музикант, композитор, вокаліст британської групи Slade (“Get Down and Get with It”, “Coz I Love You”, “Mama Weer All Crazee Now”, “Cum On Feel the Noize”, “Merry Xmas Everybody”, “We’ll Bring the House Down”, “Run Run Away”). 70 років з дня народження.
1954 • Джим Белуши, американський актор (“Життя суботнього вечора”, “Магазин жахів”, “Червона спека”, “Дестині включає радіо”, “K-911”).
1955 • Джулія Хагерті, актриса (Жінка в домі, Загублений в Америці, Без шуму). 65 років з дня народження.
1963 • Гелен (Елізабет) Хант, американська актриса, лауреат премії «Оскар» (“Якнайкраще” [1997], “Чого хочуть жінки”, “Поцілунок смерті”, “Божеволію за тобою”, “Безпорадні життя”, “Моє житя і вічність”, “Д-р ‘Т’ і його жінки”).
1963 • Балога Віктор Іванович, український політик.
1964 • Кортні Кокс, американська актриса (“Кокон 2”, “Друзі”, “Ейс Вентура: Детектив з пошуку домашніх тварин”, “Сімейні узи”).
1964 • Мікаель Лаудруп, датський футболіст; володар Кубка європейських чемпіонів (1992).
1977 • Анна Леонідівна Ковальчук, російська кіноактриса («Таємниці слідства»)
Померли 15 червня
1383 • Іоанн VI (Іоанн Кантакузин), імператор Візантії (1347-54-1327 рр.); батько імператора Матвія Кантакузина. 637 років тому, в 88 років (нар. 1295 р.).
1467 • Філіп III (Філіп Добрий), герцог Бургундії (1419-67 рр.) з династії Валуа; старший син Жана Безстрашного. 553 роки тому, в 71 рік (нар. 31 липня 1396 р.).
1785 • Жан-Франсуа Пілатр де Розьє, французький авіатор, що першим здійснив пілотований політ повітряною кулею (разом з Франсуа д’Арландом). 235 років років тому, в 31 рік (нар. 30 березня 1754 р.).
1888 • Фрідріх III (Фрідріх Гогенцоллерн), імператор (кайзер) Німеччини і король Прусії (з 1888 р.). 132 роки тому, в 57 років (нар. 18 жовтня 1831 р.).
1889 • Міхай Емінеску (Емінович), румунський поет (“Ангел і Демон”, “Епігони”, “Імператор і пролетар”). 131 рік тому, в 39 років (нар. 15 січня 1850 р.).
1992 • Лев Миколайович Гумільов, російський історик-етнолог, поет, перекладач. 28 років тому, в 80 років (нар. 1 жовтня 1912 р.).
1995 • Джон Вінсент Атанасов, американський фізик, математик та інженер-електрик; творець першого в світі електронного цифрового комп’ютера (разом з Кліффордом Беррі, 1942). 25 років років тому, в 92 роки (нар. 4 жовтня 1903 р.).
2000 • Григорій Ізраїлевич Горін, російський письменник, драматург (“Маленькі комедії великого дому”), сценарист (“Той самий Мюнхгаузен”, “Формула кохання”, “Убити дракона”). 20 років років тому, в 60 років (нар. 12 березня 1940 р.).
2010 • Юрій Герасомивич Іллєнко, український актор (“Вулиця Ньютона”), кінорежисер (“Лебедине озеро-зона”, “Солом’яні дзвони”, “Легенда про княгиню Ольгу”, “Вечір на Івана Купала”, “Джерело для спраглих”, “Білий птах з чорною відзнакою”, «Молитва за гетьмана Мазепу»). 10 років років тому, в 74 роки (нар. 18 липня 1936 р.).
2017 • Олексій Володимирович Баталов, російський актор (Летять журавлі, Дев’ять днів одного року, Живий труп, Біг, Москва сльозам не вірить, Похорони Сталіна), режисер (Гравець, Шинель), кіносценарист (Три товстуна). 3 роки тому, в 89 років (нар. 20 листопада 1928 р.).
2019 • Франко Дзефіреллі (Корсі), італійський кінорежисер (“Отелло”, “Нескінченна любов”, “Іісус з Назарета”, “Приборкання непокірної”, “Ромео і Джульєтта”). 1 рік тому, в 96 років (нар. 12 лютого 1923 р.).
