Під час визвольної війни в липні 1648 року, коли селянсько-козацькі полки Максима Кривоноса підійшли до Полонного, жителі Шепетівки та навколишніх сіл поповнили лави українського війська. В липні 1649 року Шепетівку спалили загони воєводи Белзького, що призвело до її занепаду. За податними описами 1650 року тут налічувалося лише три будинки. У цьому ж році Шепетівка стає містечком як власність Домініка Заславського, а в 1673 році переходить у володіння князів Любомирських як придане за княжною Заславською, пізніше – стає власністю Сангушків.
В липні 1903 року при спробі перевезти нелегальну літературу через кордон Російської імперії був заарештований у Волочиську і ув’язнений в Лук’янівській тюрмі Володимир Винниченко – відомий український громадсько-політичний і державний діяч та письменник. У монографії «Володимир Винниченко: перші етапи життєвого шляху» (2003 рік видання) доктор історичних наук, професор Станіслав Кульчицький розповідає:
«У липні 1903 року візник-контрабандист за винагороду в 30 рублів видав Винниченка жандармам під подільським Волочиськом. Його заарештували з паспортом на ім’я австрійського підданого, студента Львівського університету Ґенріха Долинського. При ньому було знайдено 506 примірників брошури «Робота», 202 примірника оповідання «Боротьба», 500 примірників оповідання «Солдатики!», 203 примірника газети «Селянин», 82 примірника брошури «Чи є тепер панщина?». Ввантаж складався переважно з літератури, написаної ним самим».
2 липня 1941 року в зв’язку з наближенням фронту в Кам’янці-Подільському припинив існування учительський інститут (нині Кам’янець-Подільський Національний університет імені Івана Огієнка). На той момент він мав два факультети – історико-філологічний і мовно-літературний. Лише в травні 1944 було оголошено про відновлення роботи інституту і розпочато навчання на мовно-літературному факультеті. 1944-1945 роках у вузі навчалося 178 студентів. 1945-го було здійснено випуск двадцяти вчителів.
2 липня 2005-го в Кам’янці-Подільському на руїнах Вірменського Миколаївського собору урочисто відкрито й освячено хачкар (різновид вірменських пам’ятників – кам’яна стела з різьбленим зображенням хреста, зазвичай встановлюється при дорогах, монастирях, всередині і на фасадах храмів), який виготовив вірменський майстер з Хмельницького Шамхал Месропович Акопян.
2 липня 2015-го з’явилося повідомлення про те, що до Хмельницького привезуть Камінь перемоги над московським військом під Конотопом – символ перемоги війська козацького під керівництвом гетьмана Івана Виговського над армією Московського царства. Його виготовив відомий український скульптор Валентин Осадчий. Третього липня його можна було оглянути на майданчику перед кінотеатром Шевченка.
2 липня 2014-го на Хмельниччині створили штаб, що мав опікуватися переселенцями зі Сходу України. На той момент у Хмельницькій області перебувало близько 700 переселенців: 457 з Криму та 233 з Луганської та Донецької областей.
Також 2 липня 2014 року в Хмельницькому громадськість ввимагала відставки тодішнього губернатора Леоніда Пруса. Дійшло навіть до того, що він вистрибнув у вікно і намагався втекти від людей через внутрішній двір облради.
У 2019 році 2 липня сайт «Є» писав про те, що в Меджибожі археологи продовжують розкопувати давню замкову криницю. Вона розташована в Офіцерській вежі, котра довгий час була засипана будівельним сміттям. Саме тут дослідники натрапили на дуже цікаві знахідки. Це дерев’яні елементи різноманітних пристроїв для підйому води XVIІ- XVIІІ століть. За ними можна зробити висновки, чим піднімали воду сотні років тому. Деякі з них клеймовані, на деяких зустрічаються навіть випалені написи.
