Sunset view on the castle in Kamianets-Podilskyi in spring. Ukraine
Серце Поділля, Кам’янець-Подільський, Хмельницька область
Кам’янець-Подільський особливого представлення не потребує. А стара його частина, без перебільшення, – справжня перлина Поділля.
Для того, хто хоче присвятити кілька днів мандрам подільськими стежками, Кам’янець чудово підійде як центральна точка, з якої зручно виїжджати як в Хмельницьку, так і в Тернопільську, Чернівецькую чи Вінницьку частину Поділля.
При чому, зручно буде, як на власній автівці, так і автобусним транспортом (з певними виключеннями).
Власне, якщо ви просто зупинитесь в місті на вихідні, то теж навряд забудете його гостинність.
Перш за все, звісно, необхідно побродити старою фортецею. Поєднання замку і заворожуючих скель каньйонів річки Смотрич виглядає привабливо в будь-яку пору року та частину доби, тому купу вражень і фотографій неодмінно звідси привезете.
Окрім самого замку і розваг, які в ньому пропонують, в Кам’янці можна покататись на тарзанці по Смотрицькому каньйону та полазити з альпіністським спорядженням по його скелях.
Окремим пунктом під час прогулянки містом є Костел Павла і Петра, в який обов’язково слід зазирнути хоча б для того, аби побачити рідкісне поєднання католицької архітектури та мусульманського мінарету заввишки в 40 метрів, який залишився тут у спадок від турецьких завойовників.
Хотинська фортеця, Хотин, Чернівецька область
Ще одним фортом, в який варто обов’язково зазирнути, є Хотинська фортеця, що у 25 кілометрах від Кам’янець-Подільського.
Впродовж століть завдяки вигідному розташуванню на березі могутнього Дністра вона служила захистом для різноманітних умільців, майстрів та торговців.
Пам’ятає фортеця і численні бої, які пережила через своє ласе для завойовників розташування.
У різні часи тут воювали Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко, Дмитро Вишневецький і війська польської Речі Посполитої та Османської імперії.
Зараз споруда приваблює багатьох кінорежисерів. Саме тут проводять зйомки багатьох художніх фільмів, зокрема, серед них “Захар Беркут”, “Яса”, “Три мушкетери”, “Стріли Робін Гуда”, “Балада про доблесного лицаря Айвенго”, “Тарас Бульба” та багато інших.
Дністровське море, Бакота
Якщо так станеться, що вам раптом набридне (насправді, навряд:)) гуляти старими фортецями, в 40 кілометрах від Кам’янець-Подільського неподалік від смт Стара Ушиця знаходиться неймовірне місце сили – Бакота.
Колись в цих місцях була столиця княжого Пониззя. Однак 1981 року, у зв’язку з будівництвом Новодністровської ГЕС населення виселили у сусідні міста, а саме село затопили.
Зараз Бакотою, яка є частиною заповідника “Дністровські товтри”, називають місця вздовж Дністра, який тут настільки широкий, що може здаватись, що ви дивитесь на справжнє море, з якого видніються величні пагорби.
Якщо з оглядового майданчика спуститись вниз стежкою, знайдете справжній печерний монастир 11 століття, який тут зберігся.
В сусідніх селах можна домовитись про прогулянку на катері, та й купатись і засмагати тут де-не-де можна.
Добратись до Бакоти як власною автівкою, так і транспортом не так то й просто, оскільки з дороги, що поєднує Кам’янець і Стару Ушицю, доведеться завернути на грунтову.
Місцеві, які часто долають цей шлях, на питання, чи довго йти/їхати, інколи говорять, що “тут недалеченько, може кілометр”. Не ведіться:) Насправді кілометрів 5-7, і якщо буде сонце, то дорога стане пекельною. Хоча кінцевий результат того вартує на всі 100%.
Там, де Дністер зустрічається з Товтрами, Субіч, Хмельницька область
Субіч – ще одне місце сили, в якому відкриваються неймовірної краси пейзажі.
Інколи його ще називають “молодшим братом” Бакоти. Він знаходиться трішки ближче до Кам’янець-Подільського – приблизно в 30 кілометрах від міста.
Саме тут каньйон Дністра зустрічається з Товтрами, а також розташований печерний монастир, тільки не 11-го, а 15 століття. Може тому й говорять про “молодшість”)
Дуже рекомендую піднятися на вершину Говда, вид з якої на Дністер перехоплює дух.
Кришталева печера, Кривче, Тернопільська область
Свою назву справжнє диво природи у невеличкому селі Кривче, отримало завдяки кристалам білого, кремового та рожево-бурштинового кольорів гіпсу, який покриває стіни печери.
Саме село знаходиться в 60 кілометрах від Кам’янця, неподалік містечка Борщів.
Печеру відкрили ще у 18 столітті, однак повноцінно розвідали лише в 60-70х роках минулого століття.
Тільки досліджена довжина складає 23 км. Але туристичний маршрут має протяжність 2,5 км. По часу це займе приблизно 1,5 години.
Головне – завчасно домовитись про екскурсію та мати хоча б вітровку або светр, оскільки всередині цілий рік температура близько +11°C.
Місто дністровського кола, Заліщики, Тернопільська область
На межі Тернопільської та Чернівецької областей знаходиться місто Заліщики.
Хоч у самому місті теж є на що подивитись, однак найбільше враження на вас точно справить його панорама.
Населений пункт знаходиться на лівому березі Дністра, але в такому місці, де річка робить чудернацький віраж, який робить вид на нього незабутнім.
Їдете не в самі Заліщики, а в сусіднє село під назвою Хрещатик (так, тут теж можна прогулятись Хрещатиком:)), в котрому знаходиться кілька оглядових майданчиків та відкривається просто божевільний вид на Заліщики.
Давній млин, Сатанів, Хмельницька область
Поспішу заспокоїти. Сатана у селищі, де тече легендарний Збруч, не водиться, хоча багато істориків до сих пір сперечаються щодо того, звідки пішла назва.
Селище знаходиться в 70 кілометрах, як від Кам’янець-Подільського, так і від Хмельницького.
Здається, що в ньому переплелись долі народів. Свій вклад в розвиток селища внесли українці, поляки та євреї.
У минулому маленький Сатанів був одним з “найбільш єврейських” населених пунктів України. Про багате єврейське минуле Сатанова нагадує відреставрована синагога-фортеця та древній кіркут з різьбленими надгробними плитами.
У Сатанові також є руїни місцевої фортеці та в’їзна міська брама і один з головних артефактів міста – старий водяний млин 19 століття.
Селище також багате на різноманітні санаторії, в які цілий рік навідуються гості, щоб поправити своє здоров’я.
Галицьке Поділля, Чортків, Тернопільська область
Говорячи про Поділля, не можна оминути й ще одне місто з цікавою назвою – Чортків.
На відміну від Сатанова, який знаходиться за 70 кілометрів, назву цього міста дехто таки пов’язує з “чортівщиною”. В цьому контексті згадують злого язичницького Чорнобога або Чортову долину.
Є, звісно ж, й інші версії, тому ці суперечки залишимо історикам. Тим більше, що містечко доволі цікаве саме по собі, і тут живуть дуже привітні люди.
З руїн тутешнього замку відкривається чудова панорама на місто.
У самому Чорткові є кілька дуже красивих церков, але найбільше привертає увагу Костел святого Станіслава, що височіє в самому центрі міста.
Також у Чорткові є дуже затишний парк, в якому можна знайти прикольний підвісний міст, по якому не тутешнім спершу ходити страшнувато, однак коли бачиш як тут проходять весільні фотосесії, то і страх одразу минає)
Палацово-парковий ансамбль, Самчики, Хмельницька область
Коли вже зайшла мова про затишок парків, то найкращий на його приклад на Поділлі знаходиться в селі Самчики, в 60 кілометрах на північ від Хмельницького.
Дуже красивий парк на території площею біля 18 га може похвалитись 200 породами кущів і дерев, деяким з котрих понад двісті років.
Посеред парку знаходиться невеличкий палац, в якому п’ять зал.
В одній з них – Японському кабінеті, досі зберігся автентичний паркет, який виготовили німецькі майстри, та фрески, які наразі залишилися єдиною пам’яткою європейського орієнталізму початку XIX століття в Україні.
Поруч з палацом є Китайський будинок, а сам він розташований поряд з річкою Случ, в якій можна із задоволенням погодувати качок та лебедів.
Замок при воді, Старокостянтинів, Хмельницька область
Завершити цей невеличкий огляд теж хотілося б замком. Зовсім поруч з Самчиками знаходиться місто Старокостянтинів (тому їх часто планують для огляду разом).
Раніше його відносили до Волині, а зараз, як частину Хмельницької області називають Поділлям. Як ви розумієте, суперечки щодо приналежності не припинились і досі. Та й навряд припиняться.
Втім, саме в цьому мальовничому місті на березі річок Случ та Ікопоть, які тут дуже широко розливаються, розташований родовий Замок князів Острозьких.
Його було збудовано разом з містом ще в 16 столітті на мисоподібній ділянці при злитті річок Случі й Ікопоті.
Наразі замок виглядає досить занедбано, але роботи з приведення його до адекватного стану ведуться, і зміни на краще видно з кожним роком.
У Старокостянтинові також є набережна вздовж річки Ікопоть. Її фішка – химерні і водночас яскраві скульптури казкових персонажів авторства Миколи Мазура, створені з металу і деталей машин.
Насамкінець знову поскаржусь, що в одній маленькій публікації вмістити все неможливо.
Якщо вам не вистачило, то залюбки можете записати собі “на олівець” ще замок у Меджибожі, Летичівський костел, придивитись до Лядівського монастиря неподалік Могилів-Подільського, і не забути зазирнути на фонтани у самій Вінниці.
Власне, місць достатньо, аби було бажання їх шукати)
Євген Будерацький, заступник головного редактора УП
