16 липня 1838 року Марія Потоцька успадкувала Антонінсько-Шепетівський ключ, до складу якого входив маєток Антоніни. Від Санґушків Антонінсько-Шепетівський ключ через шлюб власниці маєтку Марії Санґушківни з Альфредом Потоцьким, єдиної доньки князя, перейшов у володіння родини Потоцьких. Марія успадкувала володіння від діда – князя Євстахія Санґушка. Тоді в маєтку нараховувалось майже сім тисяч кріпаків. За такий подарунок онука мала довічно виплачувати князю пенсію.
Після смерті Альфреда Потоцького на початку 90-х років XIX століття промислова та земельна власність та акції золотих копалень у Південній Африці перейшли до його сина Юзефа Миколая, останнього нащадка волинської гілки Потоцьких. Землеволодіння графа були розділені на 4 самостійні управлінські одиниці (маєтки): Шепетівський (14 212 дес.), Антонінський (12 480 дес.), Смолдирівський (13 800 дес.), Піщівський (19 249 дес.).
Центральна резиденція величезного маєтку Юзефа Миколая Потоцького та його родини розташовувалася в Антонінах. Юзеф Миколай розбудував палац і заклав ботанічний сад. У селі Пилявині він заснував звіринець і заповідник площею 2500 гектарів, а в Шепетівці заклав курорт для хворих на ревматизм.
Цього дня у 1971 році в Кам’янці-Подільському встановили меморіальну дошку двом українським письменникам — Степанові Васильовичу Руданському та Анатолієві Патрикійовичу Свидницькому. Розмістили їх на будинку прядильно-ткацької фабрики (раніше будинок Подільської духовної семінарії, нині – Картинна галерея). Напис на ній сповіщав: «Тут, у Подільській семінарії, в 1849—1856 рр. навчалися українські письменники-демократи С. В. Руданський і А. П. Свидницький». Приводом до відкриття дошки стало те, що 18 липня 1971 року виповнювалося сто років із дня смерті Свидницького. Під час реставрації будинку дошку зняли, але повторно не встановили. Таблиця зберігалася у дворі Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець».
16 липня 1991 року у Шепетівці урочисто встановили державний прапор України. Замайорів синьо-жовтий прапор біля краєзнавчого музею. А у Камянці-Подільському, цього дня пройшли маніфестації та мітинг. Так уперше святкували в області День незалежності України. Після прийняття Верховною Радою Української PCP Декларації про державний суверенітет України – 16 липня 1990 року, одночасно ухвалили постанову «Про День проголошення незалежності України» – державним святом стало 16 липня. Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності. 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України».
Цього дня у 2014 році в Хмельницькому закінчили перший масштабний стріт-арт проєкт – нову 11-поверхівку на вулиці Інститутській прикрасив малюнок: дівчинка із великим оберемком повітряних куль. Над муралом, площа якого 300 квадратних метрів, кілька днів працювали чотири художники з Одеси – команда М97. Їхні роботи прикрашають і будинки у Кам’янці-Подільському. Одесити також брали участь у розмальовуванні паркану на виїзді із Хмельницького.
16 липня 2018 року в Кам’янці-Подільському археологи розкопали древню бруківку. Під час розкопок, науковці знайшли фрагмент древнього мощення, яке, припускають, покладене набагато раніше, ніж бруківка, знайдена у 2016 році на Польському ринку. Тоді, до речі, знайдене мощення вважали найстарішим в Україні.
Минулого року цього дня в Україні запрацював закон про мову. В обласному центрі організували акцію з нагоди набуття чинності мовного закону. Того дня мешканці понад 30-ти міст України зібралися на площах, щоб разом відзначити вступ в дію Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». У Хмельницькому акція «Мова об’єднує» відбулася у парку імені Михайла Чекмана.
Як розповіли координатори акції, мета заходу – перш за все, популяризувати українську мову. Адже мова – один з ключових факторів державної незалежності та цілісності країни.
