Історики пишуть, що сто років тому нарком освіти більшовицький діяч Володимир Затонський зробив свою чорну справу для закриття в Кам’янці-Подільському університету. З вересня 1920 pоку, коли більшовики втретє володіли Кам’янцем, нарком Затонський надіслав в усі освітні заклади України телеграму, в якій йшлося: «Необхідно звернути увагу на Кам’янецький державний український університет. Реальних сил для підтримання на висоті університету в Кам’янці немає (відсутні). Контингент слухачів нікчемний. Безробітні дівиці і поповичі…». Тоді університет розгромити не вдалося, бо вже в середині вересня 1920 року ревком вимушено покинув Кам’янець. Та, повернувшись, більшовики сповна втілили в життя висловлений у телеграмі маніфест Затонського – університету в Кам’янці-Подільському не стало.
16 листопада 1920 року місто остаточно перейшло до рук більшовиків і це кардинально вплинуло на долю університету: заклад ліквідували, а 26 лютого 1921 року на його базі створили два інститути – народної освіти та сільськогосподарський.
Згодом більшовицька система знищила й самого Затонського: 29 листопада 1938 pоку, звинувативши в належності до антирадянського українського націоналістичного центру, його розстріляли.
У вересні 1938 року знімальна група Олександра Довженка працювала над «Щорсом» у Проскурові та Кам’янці-Подільському. У місті над Смотричем знімали… Бердичів. Так, у Проскурові 3 вересня 1938 року Довженко на зборах в міському кінотеатрі доповів про роботу над зніманням фільму, зачитав кілька уривків із сценарію. А в Кам’янці-Подільському дав інтерв’ю кореспондентові і розповів таке:
«Знімання кінофільму «Щорс» наближається до кінця. Близько півмісяця наша група працює на Кам’янеччині. Ми вже зняли ряд масових сцен, перебуваючи у Проскурові. В Кам’янці-Подільському проведено знімання великої масової сцени – розмова Щорса і Боженка з Таращанською бригадою. В цій сцені брали участь 500 чоловік».
Оцінюючи фільм сьогодні кінокритики зазначають, що режисер намагався перехитрити тодішній режим — ставить більшовицький фільм на суто українському тлі. Наповнює картину народними піснями, танцями. У стрічці багато гумору й сарказму, трагічного й комічного.
3 вересня 2013 року у Хмельницький завітали байкери з різних континентів. Вони учасники ХІІІ Міжнародного мотопробігу, що проходив з нагоди пам’ятної акції із вшанування загиблих у Катині. У квітні 1940 році в Катині співробітники НКВС розстріляли понад 14,5 тисяч польських солдатів і офіцерів, та ще 7300 у в’язницях на Західній Україні та Білорусії.
У Хмельницькому учасники мотопробігу відвідали костел Христа Царя Всесвіту та зустрітися з представниками польських національних товариств. 4 вересня колона мотоциклістів вирушила з Хмельницького у напрямку Летичева.
2018 року 3 вересня в Кам’янці-Подільському запрацював інклюзивно-ресурсний центр. Ще один освітянський заклад для дітей з особливими освітніми потребами. Для нього знадобилося понад 1,3 мільйона гривень з міського бюджету та 150 тисяч гривень з обласного. У центрі облаштовано залу для очікування, залу лікувальної фізкультури, кабінети дефектологів, логопедів, практичного психолога.
Ірина ОЛІЙНИК, Юна МІТРАШКО
