Книги, монети, старі фотоапарати, одяг, сантехніка… Список можна продовжувати до безкінечності. Виклавши невеличку суму, у парку Франка можна придбати те, чого уже немає у жодному магазині чи супермаркеті. Деякими експонатами не можуть похвалитися і музеї історії.
Щонеділі у парку імені Франка збираються сотні хмельничан. Продавці розкладають свій товар прямо на тротуарі і з 9 до 14 години чатують на свого клієнта. Та не усі йдуть сюди ціленаправлено. Хтось приходить на ринок, як на екскурсію, аби подивитися на різноманітні монети, значки, техніку чи інші речі, які їх продавці збирали не один рік. Для когось похід сюди є певною традицією. Тут люди можуть поспілкуватися з іншими любителями старовини чи придбати черговий експонат до своєї колекції.-
Я щонеділі приходжу в парк на ринок уже більше 10 років. Тут я можу не лише продати щось з своєї колекції значків, медалей та монет. Я спілкуюся з друзями і обмінююся цікавою інформацією з колегами, – розповідає «ВСІМ» хмельничанин Олег Григорович.
Для чоловіка колекціонування старовинностей стало справою всього життя. Він зрозумів це ще в 1987-ому році, коли до його рук випадково потрапили рідкісні на той час монети номіналом 1, 3 та 5 рублів. Він розповідає, що для нього головною цінністю в улюбленій справі є сам процес збору рідкісних речей. Тішиться мов мала дитина, коли до рук потрапляє чергова монета чи значок, яких у інших можна і не побачити. Чимало екземплярів він розпродує. Значки можна придбати і за 2 гривні. Проте їх беруть рідко. Більше цікавляться більш древніми, які вартують по-різному. Щось можна придбати за 50 гривень, тоді як за монетку часів Петра І кілька тисяч.
Більшість торгівців на ринку – пенсіонери. Чимало з них скаржаться на те, що на невелику пенсію прожити їм важко. Тому і змушені віддавати практично за безцінь те, що збирали роками.-
Я приходжу сюди 2-3 рази на місяць. В мене пенсія трішки більше тисячі гривень. Змушений якось крутитися. Часто жаль віддавати те, на що чимало потратив ще в роки молодості, – розповідає «ВСІМ» 73-річний хмельничанин Василь Петрович.
На ринку найчастіше продають книги. Їх асортимент тут різноманітний. Від зібрань матеріалів про з’їзд КПРС до більш нових книг відомого Пауло Коельйо. Ціну на них виставляють кожен свою. Найменш цінну і не дуже древню можна придбати і за 10 гривень. Є й екземпляри, які навіть не виставляють на показ. Їх вартість може сягати кількох тисяч.
Це стосується не лише книг. На прилавках лежить далеко не усе, що тут можна придбати. Найцінніше притримують для колекціонерів та постійних покупців.
На блошиному ринку можуть чудово приодітися ті, хто збирається на тематичну вечірку. Одягу, головних уборів, взуття і різноманітних аксесуарів тут є чимало. Лише подивившись на усе це можна на хвильку зануритися у той час, коли воно було в тренді.
Чи не найбільший вибір для поповнення гардеробу був у «новачків» ринку. Віктор і Олена прийшли сюди вперше.
– Нам шкода викидати свої речі. А місця вдома для всього не вистачає. Наприклад лялькою гралася ще наша донька. Одяг, який ми сьогодні виставили, вона носити не хоче. А він, хоча і куплений давно, у гарному стані.
Продавці говорять, що найчастіше купують колекціонери. Люди рідко приходять спеціально просто так щось купити. Трапляється, що можуть придбати прості перехожі, які просто вийшли прогулятися по парку. Речі, яку тут виставляють, і сама атмосфера зачаровують багатьох гостей.
