Одразу хочемо заспокоїти людей в мантії: розслідування, яке ви плануєте прочитати, виникло спонтанно і ставить за мету максимально розібратися довкола передісторії з виникнення забудови багатоповерхівки поблизу берегів Південного Бугу у Хмельницькому. Так сталося, що ці земельні “широти” нині на вагу золота на ринку комерційного житла. До того ж останній рік Хмельницький гостро переживає не один будівельний скандал.
Кашу заварили аграрії
Документ, на який усі герої нашої публікації посилаються, датується 29 вересням 1998 року №532 і до цього часу залишається чинним. Це — рішення виконкому Хмельницької міської ради про передачу 160 га земель у колективну власність АТЗТ “Гречани”. Рішення виконкому доповнює державний акт на право колективної власності на землю на назване господарство серії ХМ №854. Цільове призначення — для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цей факт треба обов’язково зафіксувати — він нам ще знадобиться.
АТЗТ “Гречани” є правонаступником колишнього радгоспу імені Щорса, який після розвалу Радянського союзу, теж розпався. Тоді почалася трансформація колись державного у колективно-приватне. 160 гектарів, які виконком закріпив за АТЗТ “Гречани”, розтягнулися на шість сільських рад Хмельницького району, а також самого обласного центру. З усього земельного масиву нас цікавитиме ділянка площею 2,1 га на вулиці Нижня Берегова, 2/2-В, що неподалік міського пляжу і річки Південний Буг.
Тим часом процес реорганізації продовжувався. На зміну АТЗТ “Гречани” прийшло СТОВ “Агрофірма “Гречани”, а СТОВ приєднало приватне сільськогосподарське підприємство “Агрофірма “Берегиня”. Однак на певному етапі трапився форс-мажор і виокремилися два підприємства — “Гречани” і “Берегиня”, які почали гризтися за радгоспне майно і землі.
Гучний земельний казус стався 2013 року. Сесія Хмельницької міської ради 12 червня того року внесла зміни до рішення виконкому від 29 вересням 1998 року №532. Таким чином, СТОВ “Агрофірма “Гречани” проштовхнуло нікчемний проект, яким йому виділялося дві земельні ділянки площами 3,18 га (вул. Вокзальна, 138) і 0,1266 га (вул. Лезневська). Ці землі нібито знаходилися у комунальній власності.
Помилку депутатів міськради через два дні виправив мер Сергій Мельник, наклавши вето на сесійне рішення. У його зауваженнях сказано, що міська рада при прийняті рішення порушила статтю 19 Конституції України, тобто розпорядилась не своєю землею.
Швидше за все, “Агрофірма “Гречани” винесла на сесію шмат земель зі колишніх радгоспних 160 гектарів. Це припущення підтверджує ще одне суперечливе рішення міської ради від 28 серпня 2013 року, яким передано у власність СТОВ заветовані на попередній сесії ділянки.
Окремо, сесійне рішення доповнили пунктом 1 наступного змісту: “Передати в запас міста земельні ділянки на вул. Західно-Окружній площею 17 га і вул. Нижній Береговій площею 2,1 га”. Виходить, що провівши потрібні земельні наділи, аграрії поділилися з містом частиною розпайованих земель?
Паралельно чіплялася за коштовні 2,1 га поблизу Південного Бугу “Агрофірма “Берегиня”. Однак Господарський суд Хмельницької області 8 квітня 2013 року за позовом заступника прокурора міста визнав незаконним та скасував державний акт на право власності ПСП “Агрофірма “Берегиня” на земельну ділянку площею 2,1 га на вул. Нижній Береговій у Хмельницькому серії ЯД №018640.
Тут варто знову зафіксувати важливу деталь — Феміда визнала, що державний акт на право власності ПСП “Агрофірма “Берегиня” на землю біля річки мав цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Між іншим, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і Публічної кадастрової карти, попри судові рішення 2,1 га біля Південного Бугу нині продовжують рахуватися за “Агрофірмою “Берегиня”. Запитання до реєстраторів і земельників: “Чому затягується оновлення баз реєстрів?”
“Суддям. Від щирого…”
Застосування манни небесної у вигляді 2,1 га керманичі Хмельницького знайшли швиденько. Через рік на сесії міськради надають дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянки площею 2,1 га на вулиці Нижня Берегова, 2/2-В Апеляційному суду Хмельницької області. І присвоюють нову категорію земель — землі житлової та громадської забудови.
Як виявилося, ділянку відводять під будівництво й обслуговування багатоквартирного житлового будівництва. Зауважимо, що рішення органу місцевого самоврядування у часі перегукується із загостренням воєнного конфлікту на сході України.
На наступній сесії 17 вересня депутати проводять технічне рішення і надають суду вказану землю у постійне користування, присвоївши кадастровий номер 6810100000:33:006:0118.
“Згідно з чинним законодавством, суддям апеляційного суду виділяється службове житло. Оскільки грошей у бюджеті не вистачає, ми пішли шляхом укладання договорів суперфіцію (від лат. Superficies solo cedit — будівля слідує за землею) — право користування чужою земельною ділянкою для забудови — авт.): приватні забудовники власним коштом зводять житло і визначену частину безкоштовно передають суду. На сьогодні 16 суддів потребують житла”, — розповів у коментарі НГП голова Апеляційного суду Хмельницької області Віктор Ковтун.
Ми звичайно радіємо за служителів Феміди, котрі невдовзі обзаведуться помешканням. Проте непокоїть інше: як так сталося, що цільове призначення землі під річкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без напружень змінено на землі житлової та громадської забудови?
Адже хто не знає — в Україні з початку нульових введений мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Востаннє нардепи продовжили його до 1 січня 2017 року. Мова йде про розділ X “Перехідні положення” Земельного кодексу України, де визначена чітка заборона (стаття 15): “До набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2017 року, не допускається: купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам — учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами”.
“Мені нічого невідомо про зміну цільового призначення. Я звернувся до Мельника (міського голови — авт.) і суду надали цю земельну ділянку у користування. Мене, як керівника, цікавило, щоб земля була недалеко від центру”, — додає Ковтун.
“Незалежному громадському порталу” вдалося витягнути офіційну відповідь теперішньої влади Хмельницького щодо цієї ситуації. Маємо своєрідне подвійне трактування. З одного боку, влада визнає, що приймала несільськогосподарські угіддя, а з іншого — робить посилання на рішення виконкому 1998 року.
“Щодо роз’яснення використання земельної ділянки площею 2,1 га по вул. Нижня Берегова, повідомляємо, що в рішенні двадцять сьомої сесії Хмельницької міської ради від 28.08.2013 № 70 зазначено лише нове цільове використання даної земельної ділянки – несільськогосподарські угіддя (господарський двір), а попереднє її цільове використання не вказано. Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 29.09.1998 № 532 передано у колективну власність АТЗТ «Гречани» земельну ділянку загальною площею 160,0 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва”, — зазначив у відповіді на інформаційний запит (вихідний лист від 27.01.2016 № Т-938-16) заступник міського голови Андрій Бондаренко.
Під “дахом”
Хлопці, яких суд шляхом суперфіції взяв у компаньйони, почуваються, наче риба у воді. Їм не треба думати про всілякі дозволи, виділення яких часто-густо супроводжується корупційними складовими. Про все потурбувався Апеляційний суд, який офіційно присутній у паспорті будівництва як замовник.
Між іншим, поінформовані особи розповіли про комічний випадок з Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області. Апеляційний суд надіслав на реєстрацію декларацію про початок виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на вулиці Нижня Берегова, 2/2-В.
В інспекції не довго думали і повернули суду на доопрацювання. Подейкують, що після цього сам Ковтун їздив “знайомитися” з керівником обласного Управління ДАБІ. Як результат, декларацію зареєстрували 11 листопада 2015 року, а будівельники приступили до зведення житла.
Так виглядає “коробка” будинку, де отримають житло судді
Тепер, власне, про компаньйонів-забудовників. Віктор Ковтун від імені Апеляційного суду підписав два договори (16 грудня 2014 року і 3 листопада 2015 року) про спільну забудову земельної ділянки на вулиці Нижня Берегова, 2/2-В. Перший — з ЖБК “Прибережний”, інший — з ТОВ “Житлоплюс”. Зокрема, “Житлоплюс” повинен передати для суду 7 квартир площею 439, 46 кв. м, а “Прибережний” — 16 квартир площею 1000 кв. м. Решта квартир у багатоповерхівці разом з паркомісцями залишаються за забудовниками.
Фірми, які комфортно сіли під суддівським “дахом”, контролюються впливовими людьми. За даними Єдиного державного реєстру, ЖБК “Прибережний” і ТОВ “Житлоплюс” поєднує Ярослав Бляхарський, який сидить у засновниках двох підприємств, а останнім ще й керує. Як виявилося, пан Бляхарський дуже популярний серед середовища будівельників міста — на нього зареєстровано десятки фірм. Серед них ТОВ “Торгівельний центр “Прибузький”, ЖБК “Буковинський квартал”, ЖБК “Парадіз”. А ось ЖБК “Меблевий” Бляхарський заснував разом із батьком депутата Хмельницької міської ради Анатолієм Скочелясом.
До речі, окрему прив’язку мають підприємства, засновані паном Ярославом — їхня юридична адреса дублюється з тією, де зареєстровані фірми депутата Олександра Скочеляса — це Старокостянтинівське шосе, 26. Прізвище останнього в інформаційному простору асоціюється зі скандальними забудовами на ласих шматках у центрі Хмельницького спільно з бізнес-партнером і депутатом міськради Русланом Афійчуком. Та це вже тема для інших розслідувань.
Щодо маскування будівництва у вигляді суперфіції, то Хмельницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету ще у травні 2015 року надало міській владі рекомендації забезпечити контроль за дотриманням вимог законодавства при укладанні договорів на будівництво та запровадити конкурентний вибір забудовників.
“Передача земельних ділянок під забудову через подібну процедуру може призвести до обмеження конкуренції на ринку будівництва. Хмельницька міська рада та її виконавчий комітет, відповідно до положень Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, повинні здійснювати контроль за укладанням договорів користування земельними ділянками та запровадити відкритий та прозорий вибір забудовників. Рекомендації Відділення повинні бути враховані при прийнятті рішень про передачу земельних ділянок під будівництво”, — заявив голова відділення Віталій Олуйко.
Віталій Тараненко.
