«Коли в 2013 році встановили той пам’ятний знак та посадили сакури, багато хто був здивований – що це таке: на книжці перед самим «носом» Тараса Григоровича напис рекламного змісту та сакури. І з міськвиконкому почали зв’язуватися з бізнесменами, які це зробили. Згодом деякі майстри прибрали цей рекламний напис та розмістили текст “Заповіту”. Але весною цього року ці бізнесмени зняли заповіт Шевченка і знову розмістили рекламний напис. Оскільки заповіт на пам’ятний знак нанесла міська влада, а підприємці його знищили, ми розцінюємо такий крок як акт вандалізму», – каже Кузьма Матвіюк, член обласного громадського Шевченківського комітету.
«Я від імені Хмельницького товариства політв’язнів і репресованих, яке очолюю, звернувся до міського голови з вимогою притягнути до відповідальності тих, хто замість заповіту написав рекламний текст і просимо, щоб надалі заборонили втручатися у ландшафт навколо самого пам’ятника. Також, просимо назвати особу чи відділ, які дали дозвіл у 2013 році на встановлення цього пам’ятного знаку» – продовжує Кузьма Іванович.
Не потрібні біля пам’ятника, на думку громадських активістів, і сакури. «Якби там був не Шевченко, а якийсь японський поет, тоді б була логіка, – вважає пан Матвіюк. – Якщо бізнесмени так хочуть щось подарувати місту, то там мають рости або калина, або садок вишневий біля хати, або взяти в Оренбурзі гілку верби, там, де Шевченко посадив».
«Нині ще тривають перемовини між громадськістю та підприємцями, які встановили пам’ятний знак та висадили сакури, – каже заступник міського голови Андрій Бондаренко. – Швидше за все, вже найближчим часом на пам’ятному знаку будуть слова заповіту Тараса Шевченка».
18 травня 2013 року. За спиною у тодішнього міського голови Хмельницького Сергія Мельника банер, на якому зображена алея сакур. Пам’ятного знаку в проекті немає, але він все одно був встановлений.
З’ясували й те, хто дав дозвіл в 2013 році, щоб встановити металеву тумбу з книгою перед пам’ятником Тараса Шевченка. «Його ніхто не давав, – продовжує Андрій Євгенович. – Виходить, пам’ятний знак встановили незаконно. Може десь і є якийсь дозвіл, але ми його так і не знайшли. Але оскільки знак є, то нехай вже буде, потрібно лише привести все до ладу, щоб він асоціювався із Тарасом Григоровичем. Найближчими днями, сподіваюся, там з’явиться заповіт Шевченка. Він буде нанесений за кошти підприємців, а не міського бюджету».
Що з цього приводу думають благодійники, які в 2013 році посадили сакури та встановили пам’ятний знак? Усі спроби журналіста сайту «Є» додзвонитися до Олега Федаша, голови Хмельницької обласної благодійної організації «Перший соціальний фонд», виявилися безрезультатними. Утім, як заявив Олег Федаш одному з телеканалів, якби в 2013 році до підприємців, які вирішили подарувати місту сакури, звернулися представники громадськості, можливо, все було б по-іншому. «Не потрібно «гратися», це заповіт Шевченка чи ні – це наш подарунок місту», – заявив Олег Михайлович.
