Отож, якщо узагальнити, то нардепи бачать генпрокурором людину, яка проведе реформи у прокуратурі, і обов’язково, щоб незалежна від політичних впливів.
Олександр Ксенжук, «Народний фронт»:
«Однозначно нікого з тих, чиї кандидатури зараз обговорюються. Кандидата на цю посаду необхідно визначити в парламенті, і лише після цього її має внести Президент України. У нас парламентсько-президентська форма правління. Генеральний прокурор має бути не з оточення керівництва країни, щоб він міг без тиску, сумлінно виконувати свої обов’язки».
Сергій Лабазюк, «Воля народу»:
«З однієї сторони, Шокін не виправдав високих очікувань, які покладало на нього суспільство (боротьба з реальними корупціонерами, зміна системи, розслідування вбивств на Майдані, незалежна політика). Але сьогодні говорити, що в його роботі був лише негатив – не можна. Після революції Шокін став вже третім генпрокурором (попередники – Махніцький, Ярема), який не виправдав очікувань і був змушений піти. Розумію, що це викликає в людей розчарування та зневіру в тому, що прокуратура взагалі здатна реформуватися. Але не треба втрачати надію. Прокуратура була одним з найбільш корумпованих органів протягом всієї історії Незалежної України. Зрозуміло, що змінити цю багаторічну «традицію» за короткий час малоймовірно. Але це обов’язково станеться. Хоча, можливо, для цього нам доведеться змінити ще не одного керівника прокуратури».
Олександр Герега, позафракційний:
«Знімати Генпрокурора потрібно одночасно з обговоренням кандидатури нового. Така установа, як Генпрокуратура не може залишитись без керівника. Так само, як на моє глибоке переконання, Генеральна прокуратура має бути незалежною від політичних криз і від політичної боротьби. Тому я свідомо проголосував “проти”, адже знаю Віктора Шокіна як професіонала і порядну людину, якому вдалося зберегти своє обличчя попри тривалий професійний стаж поруч з тими прокурорами, які замішані в корупційних скандалах. Парламент очікує кандидатуру, її внесе Президент України. Сподіваюсь, що в парламенті знайдеться 226 народних депутатів, які зацікавлені в завершенні політичної кризи і в нормальній незаангажованій роботі Генеральної прокуратури».
(На жаль, відповіді від Віктора Бондаря ми так і не отримали, хоча писали йому у Фейсбуці та спілкувалися телефоном із помічником)
Андрій Шинькович, «Блок Петра Порошенка»:
«Очищення прокуратури в якійсь своїй суттєвій частині відбулось в минулому році. Звільнено 5 тисяч працівників Генеральної прокуратури і працівників усієї системи. Але керівника Генпрокуратури дійсно потрібно більш рішучого і більш професійно підготовленого. Втім, це прерогатива Президента України і обговорювати кандидатуру я буду тільки після внесення ним фахівця на цю посаду. Робити це перед офіційним внесенням – некоректно. В нас люблять обговорювати кадрові призначення з метою дискредитації людини. Ми скільки вже обговорили в інформпросторі кандидатур на голову Хмельницької ОДА? І що? Одне можу сказати: надам перевагу професійному прокурору рівновіддаленому від усіх фракцій Верховної Ради».
Роман Мацола, «Блок Петра Порошенка»:
«Прізвища наразі назвати не можу, а щодо вимог – Генеральним прокурором має стати людина, незалежна від політичних впливів, така, яка має сміливість та силу волі працювати чесно».
Володимир Мельниченко, «Блок Петра Порошенка»:
«У Конституції України написано, що право подавати кандидатуру на посаду Генерального прокурора належить виключно Президенту України. Наразі в кулуарах Верховної Ради обговорюють різні прізвища. Однак це лише здогадки. Тільки тоді, коли Петро Порошенко внесе кандидатуру до парламенту я як народний депутат зможу підтримати її або проголосувати проти».
Сергій Мельник, «Блок Петра Порошенка»:
«Ми сподівалися, що в результаті змін у прокуратурі, туди підуть адвокати і розбавлять «прокурорських». Однак, як бачимо, цього не сталося. Вважаю, що для призначення на посаду наступного Генерального прокурора має бути однозначно конкурс. Призначення має відбуватися за прикладом Національного антикорупційного бюро, тим більше, що досвід є. Основна вимога до нового Генпрокурора – все таки змінити систему, вдосконалити державне обвинувачення, збалансувати у суді дві сторони. Ця людина має бути інших поглядів, щоб реально провести необхідні зміни».
