ДЛЯ МЕШКАНЦІВ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ ВОДА – ДОРОГЕ ЗАДОВОЛЕННЯ

15 Квітня 2016 14:43
vtinform.ru

vtinform.ru

Два попередні роки змусили селян замислитися, як забезпечити себе водою. Криниці, як і раніше, залишаються напівпорожніми, та й вода в них не схожа на питну.

Сільські жителі розглядають усі можливі варіанти, як не залишитися спекотним літом знову без води. У Красилівському районі, де розташований Чернелівський водогін, звідки сотнями кубічних метрів вода йде споживачам обласного центру, місцеві жителі потерпають від спраги.  Розв’язати проблему міг би водогін, але його побудова – занадто дороге задоволення не лише для бюджету сільської ради, а й для всього району.

У криницях села Михайлівці Красилівського району води катма. Михайло Андрійович, місцевий житель, спробував викачати відро води з криниці загального користування. Та навіть на глибині кількох десятків метрів набрати бодай третину відра не вдається. Тим часом, селяни мають споживати воду самі, митися, прати, поливати городину й напувати худобу. Сподіватися, що криниці, викопані до рівня грунтових вод, без дощів наповняться водою, марно. Побудова водогону проблему б розв’язала. Але ж ціна питання – 8 мільйонів гривень.

Михайлівецький сільський голова Василь Шевчук на сході села звітує про виконання програми «Водопостачання», у рамках якої тільки на виготовлення проектно-кошторисної документації пішло 35 тисяч гривень. Тож про воду в кранах селяни можуть хіба що помріяти. Виходом може стати водозабір із свердловин на території трьох сіл, але на ремонт хоча б двох із них потрібно 500 тисяч. Представники районної ради й адміністрації кажуть: навіть одна свердловина може врятувати жителів. Розташована  вона на подвір’ї школи. Викопали її на глибину 200 метрів, коли зрозуміли, що навчальний заклад без води бути не може. Директор школи не проти такої пропозиції, але ж і тут є свої перешкоди.

Свердловина – на балансі районного управління освіти, яке й оплачує витрати електроенергії.

Та й коли свердловину передадуть на баланс сільської ради, вчителі хвилюються, чи не заважатимуть сторонні люди навчальному процесу. Проте, всі ці питання – уже другорядні. Головне, вихід у селян є. І не захмарний, а цілком реальний.