Сленг, «понти» і проблеми з батьками. Театр Старицького заговорив з молоддю її мовою

30 Травня 2016 15:35
Вистава показує проблеми молоді

Вистава показує проблеми молоді. Фото: автора

На завершення сезону колектив презентував прем’єру «Втеча з майбутнього».
Ювілейний, 85-ий, сезон театр Старицького завершив прем’єрою — виставою «Втеча з майбутнього». Це одна із небагатьох вистав театру, в якій грає виключно молодь. Герої вистави — молоді люди, які зі звичайних школярів перетворюються на торговців «радістю» та наркоманів. Вони розмовляють на молодіжному сленгу та подільському суржику, п’ють вино, забивають косяки, займаються сексом, знімають відео на мобілки. Можна сміливо сказати, що театр заговори з молоддю на її мові, створив продукт, близький їй.


Герої вистави “курили” травку…


та “пили” алкоголь.

Вистава не є моралізаторською, але й рекламою наркотиків її не назвеш. Вона емоційна, напружена, з вкрапленням жартів, ніжності і грубощів. На сцені відбуваються події, які цілком могли відбуватися в реальності, а могли і не відбуватися або ж відбуватися інакше (саме тому жанр вистави означили як драма на грані реальності). Це дзеркало, в якому хтось може побачити себе чи своїх знайомих. А страшні наслідки «невинних» ігор красномовніші за будь-які настанови і повчання. Підсилюється ефект документальними кадрами наркоманів «під кайфом».


Актори Юлія Кузнєцова та Роман Пандура.

У виставі чітко простежуються причини того, чому той чи інший герой «скотився» на дно. І в більшості випадків — це батьківський слід. У Роми батько помер, а вітчим б’є його, батько Дрона — прокурор, який звик звинувачувати не лише підсудних, а й власного сина. Дімасіна мама «вдарилася» у віру в Бога, забувши про власного сина, Катя взагалі росте без батьків, підпавши під негативний вплив старшого брата…


У ролі Дрона – Тарас Юровський.

І це не випадково. Готуючи проект, представники театру на чолі із авторкою п’єси Мариною Бортник-Гулеватою, консультувалися із наркологами, поліцією у справах неповнолітніх, а також спілкувалися із колишніми наркозалежними. Виявилося, що у багатьох випадках поведінка батьків, відсутність любові, поваги і довіри у родині сприяли тому, що діти підсідали на кайф. А тому вистава рекомендована до перегляду не лише молоддю, а й дорослими людьми, зокрема, батьками.


Борис Ковальський (лежить) – у ролі Дімасі.


Роль Каті, яку друзі прозвали Відіком, виконує Наталя Дяченко.

Варто наголосити про ще одну особливість вистави «Втеча з майбутнього». Це її подільський «характер». П’єсу написала хмельничанка Марина Бортник-Гулевата, музичне оформлення створили наші музиканти Володимир Бойко та Андрій Шамрай, у виставі лунає суржик, такий характерний для нашого міста…


Вистава підходить до завершення…

На завершення хочеться відзначити гру молодих акторів Романа Пандури (Рома), Тараса Юровського (Дрон), Юлії Кузнєцової (Оля), Бориса Ковальського (Дімася) та Наталі Дяченко (Катя Відік), а також тандем запрошених митців. Це режисер Даніїл Саричев та художниця Віта Шаповаленко, які минулоріч ставили у театрі Старицького п’єсу Івана Карпенко-Карого «Сто тисяч».


Після вистави на сцену викликали режисера Даніїла Саричева (третій зліва), художницю Віту Шаповаленко (крайня справа)…


…та авторку п’єси Марину Бортник-Гулевату (третя зліва) .

Реакція глядачів, оплески яких довго не вщухали, стала найкращим подарунком колективу театру за роботу.